Сегодня 20.11.17, Пн 19:07
Облачно

6°C

Кировоград

Облачно

step up logo



Поиск 

Понедельник, 23 октября 2017 14:09
ОЛЬГА ПОПОВА: “КАМІННЯ САМЕ ЗНАХОДИТЬ СОБІ ГОСПОДАРЯ…”

В Україні є чимало талановитих людей.  Ми нарешті переходимо до часу, коли починають цінувати ручну роботу (Hand Maid). І не просто ручну роботу, а виконану з любов’ю. Європейські жінки вже все частіше відмовляються від золотих прикрас та надають перевагу ручним прикрасам. Так-так, вже давно вони замовляють собі прикраси і в українців. Україна має чимало майстрів, які виконують неперевершені роботи. Це стосується не тільки прикрас. Тут виконують дуже багато робіт, про які часті, частіше за все не знають наші місцеві. Багато фабрик, заводів виконують дорогі замовлення і надсилають за кордон. Так само багато майстрів працюють для іноземного клієнта. Від того безмежна гордість за те, що наш товар цінується, але водночас сумно за те, що наші люди цінуються не у нас. Але і ця тенденція змінюється -  нарешті і наш замовник з’являється і не боїться заплатити більше вітчизняному виробнику, а не якійсь китайській фабриці.

 

Непересічною особистістю, яка привчає українців до якісного продукту є Ольга – втілення краси та жіночності. Вона вірить, що жінка – це потужна сила не лише для якоїсь звичайної роботи, а й для усього прекрасного. Майже 20 років вона пропрацювала юристом, і весь цей час душа бажала чогось творчого. Цим творчим виявилося витворення прикрас. У кожен виріб вона вкладає душу, ідеї і, звісно, час. Від того майже кожне творіння носить свою назву. Про її життя, роботу та творче захоплення ми з нею і поспілкувалися.

Інформаційна довідка:

Ольга, професійний юрист. Заміжня, має 2 дитини. Громадська активістка. Майстриня, виготовляє прикраси. Живе в Івано-Франківську, два тижні тому вперше приїхала у Кропивницький.


- Ольга, яка у Вас освіта та де Ви працюєте?

 

-За освітою я професійний юрист, маю дуже багато років юридичного стажу. Я працювала в основному в господарчій сфері, а отримала освіту слідчого прокуратури. Так склалася доля, що, коли ми ходили на практику в суд, в’язницю, морг, то я зрозуміла, що не хочу цим займатися, адже це далеко від того, про що я читала в книжках. Коли я вчилася, то дуже мало було дівчат. І якось жінок в ті часи було не прийнято сприймати серйозно. І з цим також пов'язаний мій майбутній вибір. Ну от закінчила я академію, вийшла заміж і переїхала зі східної України, з Луганська я родом, переїхала на західну Україну, у Івано-Франківськ, і живу там вже 22 роки.

 

- Коли Ви вперше спробували створити щось своїми руками?

 

- Мені дуже подобаються прикраси, першу свою прикрасу я зробила дуже рано. Мама мені подарувала журнал “Бурда”. Це був 1987-й рік, мені було 12 років. Коли я побачила цей журнал, то просто закохалась: там такі були гарні прикраси. Моя мама завжди гарно вдягалась, бабуся також любила прикраси. І я зрозуміла, що це можна робити самій. Тоді, в епоху тотального дефіциту, мені пощастило, що моя мама дозволяла переробляти свої старі прикраси. Мені створювали умови для того, щоб  я могла щось робити своїми руками. Я  багато чого вмію робити своїми руками: вишиваю, в’яжу, проводжу різні майстер-класи. Мені просто все це подобається, але основне моє покликання - це прикраси.

 

Я працювала собі юристом, отримувала хорошу зарплату, завжди могла собі дозволити купити все, що завгодно, але мене не влаштовувала  якість, до того ж, я розуміла, що це непомірно дорого. Тоді я почала вчитися. Коли у нас появилися перші магазини, і я прочитала, що в Харкові відкрився конфітюр, то я вмовила чоловіка, і ми разом з Івано-Франківська поїхали у Харків у цей магазин. Мені завжди подобалось каміння, я мліла від нього, і коли з’явилася можливість цим займатися, то знайшла інструменти - це просто було для душі. Ось так займалась цим, дарувала подругам, а вони були завжди у захваті від того, що я роблю. Гроші на цьому не заробляла, сподобалось - зробила, а потім почали замовляти подарунки.

 

- Коли Ви зрозуміли, що хочете займатися цим серйозно?

 

- 5 років тому я працювала юристом, вже практично 11 років пропрацювала на одному місці, у великому підприємстві. Але мені запропонували роботу директора готелю в Буковелі. Вони більше купили мої організаційні здібності, і те, що я постійно вчусь. Я поїхала туди,  подивилася на той готельно-ресторанний компекс та погодилася.

Під час свого вільного часу познайомилася із сусідами, а вони мені почали показувати багато етнічних речей. І я зацікавилася намистами етнічними.

А ще у нас в Івано-Франківську є один художник, і він відродив “мосяжне литво” - він ллє згарди - гуцульскі хрести. У нас це дуже популярно, а зараз воно набуває популярності і в усій Україні. Коли у гуцулів народжувалась дівчинка, то їй перший хрест дарував тато, і чим більше подій в її житті, тим більше у неї було хрестів. А якщо родина заможна, то їй хрести передавалися в спадок. І я там цим дуже захопилась. Коли повернулась додому, то у мене з’явилось багато вільного часу. І так співпало, що знайомі, які мають магазини з натуральним камінням, почали шукати дизайнера, а це була робота моєї мрії. От я набралася сміливості і подзвонила. Вони були дуже здивовані, що я так змінила сферу діяльності, адже вони мене знають з зовсім іншого боку. Вони подивились на мої роботи, і я почала з ними співпрацювати.

Півтора року ми з ними працювали дуже потужно,  продовжуємо і зараз. Потім я винайняла собі приміщення, і зараз це приміщення вже переростає в шоу-рум, щось на кшталт хабу. До недавнього часу це було для мене як розвага, але у мене є подруги і чоловік, які “розкрутили” мене та мої вироби.


- Чи підбираєте Ви каміння за гороскопом?

 

- Ні, не пов’язую. Насправді я не вірю в гороскопи.Астрологія до нас прийшла нещодавно, це більш звично для сходу. Каміння має гарну енергетику, і саме вибирає свою господарку. От інколи до мене приходять дівчата, які знають, що просто хочуть якесь намисто, і ми обираємо те, що їй там подобається, що підходить по ціні. А є жінки, які приходять, перебирають кожну низку, і шукають каміння, яке “відчують”. От вони і кажуть, що каміння само собі бере господаря.   Для того, щоб знайти каміння, яке б допомагало, наприклад, зі здоров’ям, потрібно звернутися до літотерапії. А я більше працюю по естетиці.

Каміння обладає реальною енергетикою, і я вважаю, що будь-який талісман діє тільки тоді, коли ви в це вірите. Якщо ви не вірите, то можете обвішатися десятком талісманів, і воно вам  не допоможе. У мене є такі клієнтки, які приходять і перебирають кожен камінчик. Вона сама не знає, що хоче, нащо це. І приходять з одним запитом, а іде з абсолютно іншим. І кажуть, що каміння відгукнулось. Є ще такі випадки, коли купують тоді, коли навіть не збиралися. Наприклад, зайшли на каву, а потім зрозуміли, що їм це потрібно. Одним з таких каменів є яшма - це дуже жіноче каміння, і має багато видів. Кожна жінка може знайти собі все, що хоче. Кажуть, що якщо маєш яшму і навіть з собою не носиш - вона захищає.


- А чи були у Вас роботи, які складно було виконувати?

 

- Бувають роботи, які я просто кидаю. От розповім приклад. У нас дуже багато місцевих дівчат мають бабусині коралі. Хоч вони вже не в дуже гарному стані, але мають свою позитивну енергетику, свою цікаву історію. А були і роботи, від яких я відмовлялася. Тоді на мене дуже образилася подруга. Вона дуже хотіла мати коралі, і купила їх на базарі. Знаєте, мені аж лячно було їх в руки брати. Я відчула у них горе, біду, і сказала їй про це. І вона на мене дуже образилася. Я вважаю, що якщо це сімейна реліквія, то вона просочена родом. А люди, які продали таку річ з родини, то її не поважають. Розумієте, коли сімейну реліквію, за якою стоїть цілий поважний рід, продають?  Або ти не поважаєш рід, і продав це як непотріб, або тебе це заставила зробити нужда.

 

А одного разу я перебирала коралі подруги, які вона отримала від бабусі. Мені настільки було просто з ними... Хоч із старовинним коралями важко працювати технічно, адже вони всі різного розміру, їх треба дуже серйозно перебирати. Особливо, якщо вставляєш фурнітуру, то дуже важко дотриматися симетричності. А це намисто  я зробила просто як по маслу. Це ніби рівні однакові намистини були. Вони просто самі складалися у мене. Коли мені його принесли, то там була несиметрична низка, з якої важко щось зробити, і ми з нею все це обговорили, потім я сіла, і вони просто самі лягли так, як їм потрібно. І таке буває, а буває і енергетично важко. Значить, ще не час. І замовникам я пояснюю, що ми переносимо це замовлення. Немає такого, щоб хтось капризував.



- З якими матеріалами Ви працюєте?

 

- Дуже люблю працювати  з яшмою, з агатом. Адже агатів також дуже багато, до кольору, до вибору, всякі різні є. Переважно у нас фурнітура китайська, але якісна. Я беру її одну й ту саме незалежно  від того, наскільки дорогим є каміння. Просто є люди, які не розуміють, що в прикрасах не можна парфумами пшикатися, мити з миючими засобами. Будь-яка фурнітура, будь-яка біжутерія від цього псується.

 

- Чи користуєтеся Ви для створення робіт історичними джерелами?

 

- Так, я звертаюся до давнини, але роботи виходять все одно сучасні. Ми ж  працюємо не для музею, а для сучасного життя. А наше життя не стоїть на місці. І ми не знаємо, чому в музеї збереглося саме те намисто. Можливо, колись чоловік поїхав на ярмарок, ось там купив. Грошей не було. А у тій місцевості носили не таке, а якесь інше намисто, ніхто ж цього не знає. Багато чого не збереглося, то про що можна говорити. В  цьому питання я більше спираюся на естетику, тому що традиційно робили коралі. А у ті часи вони не були червоними, а рудими. І в ті часи не було фурнітури, тому воно все було на низках, все як попало. І як правило, низки докуповувалися,  вони зав'язувалися в косички. І кожного разу прив'язувалася нова і отримувалися великі низки. Лише в заможних родинах могли собі дозволити одразу багато низок і не завжди естетичних. Так, зараз роблять прикраси, спираючись на історію, але воно все сучасне, і тут просто справа смаку.



- Хто замовляє у Вас прикраси?

 

- У мене замовляють багато на подарунки: чоловіки замовляють подарунки своїм дружинам - коли не знають, що подарувати, то приходять до мене, і ми разом придумуємо. Також нас зараз от є "Енопростір": дівчата їдуть в Австрію на показ мод, і вони замовили у мене прикраси - ми домовились під їхні вишиванки зробити.І я роблю тільки ті вироби, які б я одягла сама. До мене приходять люди, які знають мої роботи, мій стиль. А от працюю я майже у кожному стилі, тобто зараз роблю і лаконічні дуже вироби, адже це зараз популярні речі. Ще мої вироби добре купують в Європу. Купують наші жінки-заробітчанки, і везуть це на подарунок своїм господарям. Тобто жінки в Італії такі яскраві, багато замовляють довгі сережки, пишні.

- Коли Ви встигаєте приділяти увагу всьому?

 

- Прикраси я в основному роблю вночі, тому що я приходу з роботи, а мені треба приділити час дітям, попоратися по господарству, наварити їсти. Мені, звичайно, що важко. Я ще практикую йогу, займаюся англійською, але без допомоги - це все нереально.

 

Ми проспілкувалися з Ольгою Поповою декілька годин, адже це неймовірно цікава та оптимістична жінка. Вона креативна і талановита, і каміння для неї - це джерело щастя, мрії та жіночності. Вся розмова не вмістилася в один матеріал, тому читайте продовження на нашому порталі згодом.

Аліна Маркіна

 
 
Прочитано 3109 раз
  • Печать
  • Оцените материал
    (7 голосов)

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

  1. Новое
  2. Популярное
  3. Случайное

Архив Материалов

« Ноябрь 2017 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30      

Реклама на сайте

В каких сферах Вы сталкиваетесь с проявлением коррупции

судебные и правоохранительные системы - 47.1%
инфраструктура бизнес - 31.4%
вузы и больницы - 21.6%

Всего голосов:: 51
Голосование по этому опросу закончилось в: августа 31, 2015

Интересные Мысли

Ошибка: Нет статей для вывода на экран