Сегодня 23.06.17, Пт 21:51
Rain

18°C

Кировоград

Rain

step up logo



Поиск 

Вторник, 30 Август 2016 13:42
УКРАЇНЦІ МОЖУТЬ ВПЛИВАТИ НА ЦІНИ І ТАРИФИ, АЛЕ ДОЗВОЛЯЮТЬ ДЕРЖАВІ СЕБЕ  ГРАБУВАТИ?

 

На жаль, українці вже звикли до того, що в усіх їхніх бідах винувата держава та її керівники. Саме вони підвищують ціни та тарифи, ускладнюють життя новими дозволами та процедурами, впроваджують нове регулювання.
 
Це стандартна думка більшості представників сьогоднішнього сучасного суспільство. От тільки вони не знають (або не хочуть знати), що насправді можуть напряму впливати на рішення держави, у тому числі в сфері ціноутворення і встановлення тарифів. А незнання закону, як кажуть, не звільняє від відповідальності. От і доводиться за пасивність та інертність відповідати рівнем свого життя. 
 
Насправді ж у нас в країні вже давно існує Державна регуляторна служба України, яка була створена задля того, щоб виправляти неправильні та абсурдні державні рішення. Це свого роду «ревізор законодавчих актів», який моніторить їх зміст, аналізує та розробляє відповідні поправки, задля мінімізації негативного впливуна бізнес. Це і є той механізм впливу на владу, який так прагнуть українці.
 
Детальніше про цю службу розповіла в своєму інтерв’ю завідувач Сектору Державної регуляторної служби України у Кіровоградській області Оніщенко Наталія Аркадіївна. «Основний принцип діяльності служби – реалізація державної регуляторної політики на засадах економічної доцільності та ефективності дії регуляторних актів, зниження рівня втручання держави у діяльність суб’єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності», - зазначила вона. 
 
Слід розуміти, що служба не проводить регуляцію сфер економіки, а напроти, робить все можливе для зниження такої регуляції та спрощення умов ведення бізнесу в Україні. Це, мабуть, єдиний орган державної влади в Україні, який не тільки не контролює і не перевіряє підприємців, а й захищає їх права та свободи в рамках можливостей, наданих Конституцією та законами України.
 
Під «регуляторними актами» слід розуміти рішення органів влади, які спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між органами державної влади та суб'єктами господарювання. Тобто, це рішення, які так чи інакше впливають на діяльність підприємців чи населення в цілому – такі, як встановлення розміру місцевих податків і зборів чи правил торгівлі на ринках. Саме на такі рішення українці мають змогу впливати, вносячи свої пропозиції і зауваження на розгляд розробнику регуляторних актів. Але, чомусь, цього не роблять.
 
ГО «Життя без корупції» вирішила розібратись в ситуації. І виявилось, що менше 5-ти років тому наш народ мав змогу впливати на формування тарифів ЖКГ, але зміни в 2011 році до статті 3 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», внесені згідно з Законом України № 4231-17 «Про внесення змін до деяких законів України щодо процедури встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги», вивели з регуляторної сфери акти, якими встановлюються ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги. 
 
Тож тепер, вплинути на ситуацію з встановленням розмірів житлово-комунальних тарифів Державна регуляторна служба не може.
 
При цьому, 10 вересня 2014 року Петром Олексійовичем було видано Указ «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», яким новоствореній комісії дали «зелене світло» і фактично затвердили за цим органом монопольне право на регулювання тарифів на житлово-комунальні послуги. 
 
Хоча пані Наталя відзначила, що надання виключного права Державній регуляторній службі погоджувати регуляторні акти, прийняті органами виконавчої влади різного рівня, це, безумовно, позитивний момент. Як і те, що останніми змінами в законодавстві була затверджена норма обов’язкового подання проектів регуляторних актів, що вносяться на розгляд сільських, селищних, міських, обласних, районних та районних у місті рад, до уповноваженого органу для підготовки пропозицій щодо їх удосконалення. 
 
Та на практиці все трохи інакше. Регуляторна служба, як спеціально уповноважений орган та орган виконавчої влади, згідно з законодавством, не може втручатись в діяльність органів місцевого самоврядування. А тому вона лише може надавати пропозиції щодо удосконалення проекту на основі тексту самого проекту, аналізу його регуляторного впливу та висновків постійної комісії відповідної ради з регуляторної діяльності. Втім, рада може як прийняти їх, так і відхилити. І це є величезною проблемою, особливо якщо згадати в якій корумпованій країні ми живемо. 
 
Та Наталія Аркадіївна переконана в іншому. «Орган місцевого самоврядування може не дослухатися до центрального органу виконавчої влади з їх пропозиціями, але до своєї громади він має дослуховуватися. І якщо громада розуміє усі недоліки владного регулювання, вона повинна прикласти усі зусилля, щоб такого регулювання не існувало», - зазначає вона. Саме громадськість має право впливати на той чи інший етап регуляторної діяльності. Потрібно лише бажання.
 
А його немає. Про це говорить невтішна статистика: із 300 проектів регуляторних актів органів виконавчої влади, які надійшли до Державної регуляторної служби за 6 місяців цього року, 90% виявились неякісними, що говорить про те, що влада діяла в своїх інтересах, а громадяни проявляли вкрай низьку активність. 
 
Та навіть проти таких рішень можна боротись, хоч цей спосіб і є досить спірним з точки зору відповідальності за добробут власної країни, яка переживає не кращі часи. Разом з тим ми розуміємо, що влада повинна вчитись відповідати за свої рішення. І змусити її відповідати можуть звичайні українці.
 
Саме громадськість має право тим чи іншим чином впливати на будь-який з етапів регуляторної діяльності, окрім етапу прийняття регуляторного акта.
 
Вже на етапі планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів законом передбачено право громадян та суб’єктів господарювання подавати регуляторному органу пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів або необхідність їх перегляду. Регуляторні органи, у свою чергу, зобов’язані розглянути всі надані пропозиції, дати мотивовану відповідь і, у разі згоди, внести їх до плану підготовки проектів регуляторних актів.
 
Після цього, на етапі підготовки проекту регуляторного акта, громадяни та суб’єктам господарювання мають право брати участь у розробці цього проекту та бути залученими регуляторними органами до підготовки аналізів регуляторного впливу.
Більш того, в рамках підготовки аналізу регуляторного акта чиновник повинен спілкуватися з асоціаціями, об'єднаннями підприємців, суб’єктами господарювання. Без такого спілкування розрахувати реальні цифри не можливо і громада повинна це знати. А після оприлюднення проекту та аналізу регуляторного впливу, у громади є ще від 1 до 3 місяців для зауважень та пропозицій, які можуть стосуватись як тексту проекту регуляторного акта, так і аналізу регуляторного впливу.
 
Крім того, кожен в праві подавати до регуляторного органу альтернативні проекти регуляторних актів та аналізів регуляторного впливу. Шляхом підготовки альтернативного аналізу регуляторного впливу громадськість може довести недоцільність державного регулювання і запропонувати інші шляхи розв’язання проблеми.
 
Громадськість може впливати на сферу регулювання і після прийняття регуляторних актів, шляхом відстеження їх результативності. І в разі, якщо ефективність таких актів виявиться низькою, громада може подавати нові уточнення і пропозиції щодо вдосконалення таких актів.
 
Тобто, українці насправді мають набагато більше важелів впливу на рішення влади, ніж вони вважають. Просто не всім про це відомо.
 
Та бувають випадки, коли органи влади не зважають на думку своїх громадян і просто ігнорують усіх їх дії. Але навіть після прийняття регуляторного акту, якщо він був прийнятий без законодавчо визначених процедур, його можна скасувати.
 
Зокрема, мова йде про знайомий всім позов до суду, за допомогою якого можна визнати недійсним та скасувати той чи інший регуляторний акт. А підстави для цього можуть бути такі: 
 
- регуляторні акти не внесені до плану діяльності з підготовки регуляторних актів, що не відповідає принципу передбачуваності державної регуляторної політики;
 
- відсутність цифрових розрахунків як загального регуляторного впливу, так і М-тесту (у випадку впливу проекту регуляторного акту на значну частину малого та мікробізнесу);
 
- порушення принципу прозорості та врахування громадської думки – порушення строків опублікування проекту, залишення зауважень та пропозицій без розгляду тощо;
 
- відсутність погодження (для органів виконавчої влади) або пропозицій щодо удосконалення проекту відповідно до принципів державної регуляторної політики (для органів місцевого самоврядування) від Державної регуляторної служби України.
 
 
Тобто, при бажанні будь-хто може подати до суду на будь-який регуляторний акт, що був прийнятий без законодавчо визначеної процедури, і навіть виграти судовий процес та змусити владу зробити відповідні поправки. Та, на жаль, це найбільш небажаний метод боротьби за прозоре і конкурентне середовище в Україні, адже на час проведення судових засідань дія регуляторних актів припиняється і бюджет може недотримувати величезні гроші. Тому, якщо ви дійсно хочете щось змінити на краще - активніше долучайтеся до процесу розробки рішень органів місцевого самоврядування та виконавчої влади. Але це треба робити правильно, щоб не нанести шкоду громаді.
 
 
Андрій Вергуленко
 
 
Прочитано 1563 раз
  • Печать
  • Оцените материал
    (1 Голосовать)

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

  1. Новое
  2. Популярное
  3. Случайное

Архив Материалов

« Июнь 2017 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30    

Реклама на сайте

В каких сферах Вы сталкиваетесь с проявлением коррупции

судебные и правоохранительные системы - 47.1%
инфраструктура бизнес - 31.4%
вузы и больницы - 21.6%

Всего голосов:: 51
Голосование по этому опросу закончилось в: Август 31, 2015

Интересные Мысли

Ошибка: Нет статей для вывода на экран