Сегодня 19.11.17, Вс 23:20
Облачно

6°C

Кировоград

Облачно

step up logo



Поиск 

×

Предупреждение

JUser: :_load: Не удалось загрузить пользователя с ID: 171
Пятница, 04 сентября 2015 07:41
ЩО РІК НАВЧАЛЬНИЙ НАМ ГОТУЄ?

Початок вересня кожного року змушує людей скинути з себе  неквапливий літній настрій та з новим приливом бадьорості братися за повсякденні справи. Пов’язано це не тільки з початком нового сезону, а й з початком нового року – навчального. І ви помиляєтесь, якщо вважаєте, що це стосується лише школярів: підготовка до 1 вересня охоплює всі покоління! Це школярі, студенти, вчителі та викладачі, батьки, дідусі та бабусі, чиновники – мабуть, рідко де можна знайти людину, для якої перший день осені проходить непомітно. Тож наприкінці серпня вже традиційно пройшла нарада педагогічних працівників освіти Кіровограда, на якому начальник педуправління міськради Лариса Костенко підбила підсумки минулого та розповіла про завдання на вже новий навчальний рік. На рівні ж області був проведений серпневий педагогічний форум «Надання якісних освітніх послуг – якісна освіта майбутнього». Голова ОДА Сергій Кузьменко, відкриваючи пленарну частину форуму, зауважив, що вже сьогодні формується нова країна і від вчителів залежить, якою буде її нова генерація.
Справді, ми потрапили у складний час реформ, та чи є ці зміни вдалими та продуманими? Зараз дискусії точаться саме навколо нової концепції освіти в Україні, запропонованої дорадчою групою «Освіта». Ця група була створена в 2014 році для надання консультативної та експертної підтримки Міносвіти і науки в розробці дорожньої карти освітньої реформи. Тож, що принесуть такі зміни у системі освіти? Які пропозиції концепції є вдалими, а які містять підводні камені? Про це ми запитали у спеціалістів, які мають безпосереднє відношення до освітньої сфери.
Микола Корецький, директор державного НЗ «Кіровоградський професійний ліцей імені Героя Радянського Союзу О.С. Єгорова»:
– Нова форма фінансування навчальних закладів, яка відходить від недоцільного принципу утримування цих закладів до принципу формування їхніх бюджетів, виходячи з чисельності контингенту, є напрочуд вдалою. Адже логічно витрачати гроші на учнів, а не на стіни будівлі. А в нас зараз і ПТНЗ із чисельністю у 700 учнів отримує таке ж фінансування, що й ПТНЗ, яке набирає дітей у рази менше. У Кіровограді є будівлі, які  були спроектовані, як майбутні заклади освіти. Але є й ПТНЗ, які розміщені в пристосованих спорудах. То чому б не об’єднати більш потужні училища з меншими, адже це буде не тільки раціональне використання приміщень та коштів на комунальні послуги, а й дасть можливість для створення комфортних умов для самих учнів.  
Водночас мені здається недоречним відокремлювати третій ступінь навчання в школах як вже профільний, як запропонували автори концепції. Багато учнів приходять до профтехучилищ, не отримавши потрібного рівня шкільних знань. Бувають випадки, коли випускники не вміють правильно писати, не знають таблиці множення або ж їхня швидкість читання далека від норми. З кожним поколінням показники знань учнів у школі  знижуються. Тому я вважаю, що треба удосконалювати загальну базу знань учня, а вже після школи братися за профільну орієнтацію.
Євгеній Требунських, вчитель фізики та математики Володимирської ЗОШ І­ІІІ ст. (Кіровоградський район):
– Рішення про перехід старшої школи повністю на профільну підготовку викликає занепокоєння: зараз в Україні всі мають право здобути повну загальну середню освіту безкоштовно. Та чи збережеться це право при відокремленні старшого ступеня в окремі навчальні заклади?
Стосовно того, що результати ЗНО при переході з ІІ на ІIІ ступінь освіти враховуватимуться для диференціації подальшої освітньої траєкторії – це чудова ідея. Але зараз в системі ЗНО є плутанина: наприклад, математику внесли як один з обов’язкових предметів у тестах, але одночасно з цим в шкільній програмі кількість годин на вивчення цього предмету скоротили. Де ж логіка?
 Щодо скорочення обсягу контрольно-звітної та облікової документації – то тут будь-хто з працівників школи «за», особливо вчителі. Лише в нашу школу кожного дня приходить близько десятка (!) наказів, про виконання яких ми маємо надати звіт. Тобто замість роботи з учнями, підготовки до уроку я маю витрачати час на писанину, яка хіба що виправдовує кількість кабінетів у міністерстві...
Також мене обурює пункт у концепції освіти щодо надбавок педпрацівникам за використання прогресивних методик і технологій навчання. Будь-який вчитель має право обирати методику навчання на власний розсуд, дотримуючись шкільної програми, яка, до речі, щороку потерпає від необґрунтованих змін. Головне для вчителя – результат, тобто знання учня. До того ж далеко не у всіх школах (особливо в сільських) є обладнана лабораторія хімії або фізики. Це призведе до того, що, по-перше, такі надбавки отримуватимуть вчителі шкіл з достатньою комплектацією. А по-друге, це може перетворити планування навчального процесу у гонитву за інноваційними, але не за результативними методиками навчання.
Уже було проведено не одну реформу в освіті України. У підсумку ми маємо прийняті законодавством контролюючі аспекти за роботою вчителя. Тобто від вчителя вимагають все більше, а платять все менше.
Олег Семенюк, доктор філологічних наук, професор, ректор КДПУ
ім. В.Винниченка:
– Якщо держава вирішить зробити дванадцятирічне навчання та виокремити школу ІІІ ступеня як профільну, тоді перехід на трирічний бакалаврат є логічним. Також створення  в університетах «нульового» курсу для осіб, які здобули повну загальну середню освіту за іншим профілем не є проблемою – це раціональний крок. Але водночас студентам вишів доступна соціальна програма для матерів – цей момент продуманий. А ось чи матимуть на це право старшокласники? Цей пункт має бути прописаний в законодавстві. Адже у нас 12 відсотків студенток народжують дітей вже на першому курсі. Також людина у 18 років вже має певні права, наприклад, на власність, вільну працю. І в той же час вона зобов’язана виконувати певне коло громадянських обов’язків, в тому числі й захист Вітчизни. Тому будь-яка концепція освіти має розглядатися через призму економічного та соціального розвитку країни. На мою думку, ми маємо справу не з всебічно продуманою та виваженою реформою, а з таким собі експериментом в масштабах держави.
Поетапне залучення іноземних викладачів до навчального процесу в Україні не є новиною для більшості вишів. Це питання скоріш не до університетів, інститутів та академій, а до спроможності держави виплачувати достойну зарплатню і закордонним викладачам. Мало хто  з іноземців згодиться зараз працювати на український оклад професора університету.  
Володимир Гора, директор Кіровоградського НВО ЗОШ І­ІІІ ст. №17–ЦЕВ «Калинка»:
– У концепції прописано, що призначення директорів шкіл має відбуватися на конкурсній основі за 5­річним контрактом. Якщо чесно, я сам працюю за контрактом. Невизначеність може погано вплинути на взаємовідносини з роботодавцем. А так я чітко знаю свої як права, так і обов’язки на посаді. Трудовий контракт для вчителів, також запропонований в концепції, є чудовою ідеєю: кожен має виконувати свої обов’язки, і виконувати їх на високому рівні.
Передача повноважень атестації педпрацівників до ЗНЗ в нашому закладі не викличе  незручностей або ж нездорової конкуренції. В нас є атестаційна комісія, членами якої є чудові фахівці і з профспілкового комітету, і з адміністрації школи, досвідчені вчителі. Тому я впевнений в об’єктивності атестації кожного нашого вчителя раз на п’ять років. Та це в нашій школі колектив досвідчений та дружний. Загалом же  педколектив, як і лікарський, вважається одним із найбільш розрізнених: кожен вважає свій предмет головнішим. На педрадах іноді доводиться нагадувати, що додаткове навантаження, навіть в один параграф, є зайвим – у кожного учня предметів багато. Тим паче, що школярі займаються спортом або в гуртках, мають встигнути і батькам допомогти, і з однолітками поспілкуватися. Тому я також вважаю введення 12­річного навчання доречним: це дасть дітям більше можливостей.
Віктор Громовий,  шеф-редактор порталу «Освітня політика», заслужений вчитель України, віце­президент Асоціації директорів відроджених гімназій України:
– Насправді ми потребуємо переходу на систему відбору і замовлення підручників та навчальних посібників безпосередньо школами, скасування конкурсів навчальної літератури. Новою концепцією освіти це пропонується зробити вже цьогоріч. Будь­який директор перед тим, як замовити, наприклад, підручники з біології для сьомого класу, отримає каталог видань, проконсультується з вчителями-предметниками, проведе опитування серед учнів і зробить замовлення на основі аналізу, адже саме він в цьому зацікавлений. І це буде кращим та справді об’єктивним конкурсом у порівнянні із сьогоденням.
Сучасна освітня вертикаль є гальмом для розвитку освіти в Україні. Можете запитати у будь-якого вчителя, чи отримав він хоча б раз допомогу з райвно – він вам розповість, скільки документації та хабарів там вимагають. Тому виведення шкіл з підпорядкування районних управлінь освіти лише полегшить роботу. Райвно у нас зараз виконують скоріше роль такого собі цербера, і це щастя для вчителів, якщо їм хоча б не заважають працювати. Тому реорганізація районних управлінь та відділів освіти у сервісні центри надасть можливість вчителям нарешті займатися своїми прямими обов’язками: вчити та виховувати, а не витрачати час на написання звітів, труситися від жаху перед нескінченними перевірками посадовцями, які вважають себе місцевими божками. Наприклад, у Грузії цю вертикаль скасували, тому між директорами шкіл та МОН немає посередників. Я спілкувався з працівниками шкіл Грузії, і вони розповіли, що вже через півроку після скасування цієї системи директори цих навчальних закладів відчули потребу у нарадах та форумах. Але тепер вони стали справді корисними та конструктивними. Свого часу  очолював Кіровоградську міську Асоціацію керівників шкіл, і тому можу сказати, що зараз вона працює лише на папері. Тож такий крок є необхідним для якісної співпраці громади та шкіл між собою.

"НАРОДНЕ СЛОВО" для "StepUp"
Ірина ТРЕБУНСЬКИХ.

Прочитано 1652 раз
  • Печать
  • Оцените материал
    (7 голосов)

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

  1. Новое
  2. Популярное
  3. Случайное

Архив Материалов

« Ноябрь 2017 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30      

Реклама на сайте

В каких сферах Вы сталкиваетесь с проявлением коррупции

судебные и правоохранительные системы - 47.1%
инфраструктура бизнес - 31.4%
вузы и больницы - 21.6%

Всего голосов:: 51
Голосование по этому опросу закончилось в: августа 31, 2015

Интересные Мысли

Ошибка: Нет статей для вывода на экран