Сегодня 12.12.18, Ср 13:34
Снегопад

0°C

Кропивницкий

Снегопад

step up logo



Поиск 

Пятница, 02 марта 2018 08:55
«МАСКИ-ШОУ» ПОВЕРТАЮТЬСЯ: БІЗНЕС ЗНОВУ «ЧАВИТИМУТЬ»?

Україна зробила ще один рішучий крок до нарощування своєї інвестиційної привабливості:перевірки бізнесу (читай: тиск на нього) повертаються, не дивлячись на оголошений мораторій. Тепер число охочих вкласти кошти в Україну, безперечно, зросте у рази. До високих податків додається шанс зустрітися із вторгненням правоохоронних або перевіряючих структур – оскільки подібної «екзотики» в інших країнах переважно не знайдеш, на наших кордонах утвориться цілий натовп потенційних вкладників в економіку.

Це був, звісно, сарказм. А якщо без нього, то йдеться про таке. Передусім, Кабмін розширив список державних органів, які мають право проводити перевірки. Зокрема, з-під дії мораторію вивели Державну фіскальну службу, Мінприроди, Антимонопольний комітет, Держспецзв’язку, Держлікслужбу, Держгеонадра, Держгеокадастр, Нацкомісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Нацкомісію з цінних паперів та фондового ринку, Державіаслужбу, Держаудитслужбу, Держекоінспекцію, частково ДСНС та інші установи. Разом перевіряльників «набіжить» до 20 різноманітних інституцій. Це – рішення, яке вже ухвалене. А ось інше – те, що лише очікує на можливе ухвалення. Уряд зареєстрував у Верховній Раді законопроект під номером 8045, котрим пропонується відновити перевірки підприємств без завчасного попередження, як це відбувається, починаючи з листопада 2016 року. Тоді, як ми пам’ятаємо, відповідні органи втратили право безперешкодно перевіряти бізнес. Ухвалений закон про лібералізацію контролю визначив, що перевіряючі органи зобов'язані повідомляти підприємство про свій візит не пізніше ніж за 10 днів, крім тих випадків, коли служба з питань праці йде на інспекційні рейди по виявленню незадекларованих працівників. Зараз же ситуацію вирішено «відіграти» назад. Чому?

Автори документу апелюють до нещасного випадку, що стався на шахті «Степова» ДП «Львіввугілля» в березні 2017 року, коли загинуло вісім шахтарів і ще 36 було травмовано. В уряді вважають, що такі обмеження, як попередження заздалегідь, обов'язкова присутність керівництва і перевірка тільки в робочий час, не дозволяють «відповідно і своєчасно дотримуватися дотримання прав людини», а значить, встежити за тим, наскільки захищені життя і здоров'я працівника.

Голова Держслужби з питань праці Роман Чернега активно обстоює раптові перевірки. Він не вважає, що в результаті ухвалення документу корупційні ризики можуть зрости. Він переконаний, що раптові перевірки підуть на благо інтересам працівника». «Ми хочемо, по-перше, мати інформацію про те, де порушується трудове законодавство, а, по-друге, своєчасно реагувати, роз'яснювати і тільки в останню чергу залучати до відповідальності ту частину бізнесу, яка порушує законодавство. Адже результатом таких порушень може бути не просто невиплачена зарплата, але і такі трагічні випадки, коли, наприклад, в Києві неповнолітній хлопець загинув на будівництві, а він взагалі не повинен був там працювати. Ми виходимо тільки з цих мотивів», – запевняє Чернега в інтерв’ю ЗМІ.

Між тим український бізнес налаштований вкрай скептично. Його довіра до контролюючих органів знищена ними ж самими – причому давно й непоправно. Тому повернення до існуючого колись статус кво сприймається негативно. Посилання ж на досвід Європи зазвичай коментують так: на Заході дійсно існують жорсткі штрафи щодо будь-яких порушень в сфері праці. Натомість тамтешні підприємства просто не знають, що таке адміністративний тиск та неправомірні перевірки.

Українські ж бізнесмени вже зараз обіцяють закласти раптовість перевірок у вартість продукції, яку виготовляють на їхніх підприємствах. Так би мовити, створити націнку за ймовірний форс-мажор та фінансово-репутаційні ризики. Можливо, це говориться напівжартома, а, можливо, на увазі маються хабарі, які – цілком ймовірно – доведеться платити під час візиту Мінприроди чи Держслужби з питань праці абощо. Фахівці нагадують про те, що світ давно впроваджує діджіталізацію бізнесу, котра зводить до мінімуму присутність чиновника в системі. Проте нам до цього так само далеко, як Укрзалізниці – до вакуумних надшвидкісних потягів Ілона Маска, які, втім, профільний міністр Омелян обіцяв взяти на озброєння.

Якщо ж виходити з реалій, а не жити мріями (поки що нездійсненними), то ситуація складається не найкращим чином. Якщо не для чиновника, то для бізнесу, котрий цей самий чиновник прийде перевіряти. Втім, законопроект №8045 ще має затвердити парламент. Можливо, Верховна Рада й скаже своє рішуче «ні», однак – як засвідчує досвід – зволікати або відмовляти парламентарі звикли у питаннях, котрі здатні принести реальну користь державі – наприклад, коли йдеться про створення Антикорупційного суду абощо. У решті ж випадків все відбувається з точністю до навпаки.

Між тим, подорожуючи Сумською областю, прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що у СБУ та Національної поліції необхідно повністю забрати функцію силових «відвідувань» українських приватних компаній. Як це корелює з намірами йому ж підконтрольного уряду скасувати перевірки бізнесу – сказати тяжко. «Ми жорстко заборонили беззаконно входити на підприємства, забирати документацію. Напевно, буде спроба силовиків пристосуватися до цього. Так ось, я не дам. Треба повністю забрати у СБУ і Нацполіціі функції спілкування «з бізнесом», – зазначив прем’єр.

 

І додав: «Силовики не повинні заважати підприємцям. Я абсолютно нетерпимий до будь-яких «маски-шоу», – переконує Гройсман. Золоті слова, що й казати. Проте справа не тільки і не стільки в силовиках. Справа у цілій армії «контролерів», здатних завдати бізнесу не меншу (а, може, й більшу) шкоду, аніж озброєні люди у відповідному службовому екіпіруванні. На жаль, уряд цього не розуміє (або удає, що не розуміє). Тим більше, що українська економіка зазнає втрат й без того, аби поставити хрест на малому та середньому бізнесі. Середній клас, чий прошарок у нашій державі до смішного малий, – це єдине, що здатне витягти нашу країну з болота монополій, олігархів та корупціонерів. Дочавити приватну ініціативу перевірками, вимотати її штрафами чи санкціями – справа нескладна. Проте далі – що?..

 

Михайло Поживанов Михайло Поживанов , Політик, громадський діяч, депутат Верховної Ради чотирьох скликань

Прочитано 1592 раз
    Оцените материал
    (2 голосов)

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

  1. Новое
  2. Популярное
  3. Случайное

Архив Материалов

« Декабрь 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31            

Кого Вы хотели бы видеть следующим мэром города Кропивницкий?

Интересные Мысли

Ошибка: Нет статей для вывода на экран