Сегодня 23.04.19, Вт 5:38
Чисто

-7°C

Кропивницкий

Чисто

step up logo



Поиск 

×

Предупреждение

JUser: :_load: Не удалось загрузить пользователя с ID: 5376
Понедельник, 15 апреля 2019 06:28
ШО ЗЛИВАЄМО, ТЕ І П’ЄМО: КУДИ СТІКАЄ КАНАЛІЗАЦІЯ КРОПИВНИЦЬКОГО

Мало хто з жителів Кропивницького замислюється над тим, що відбувається з відходами нашої спільної життєдіяльності. Між іншим,  каналізаційні стоки 200-тисячного міста сягають 60 тисяч кубометрів на добу.

Ця величезна маса нечистот здатна перетворити наше місто на смердючу клоаку, небезпечну розповсюдженням смертельних інфекцій. 

З'ясувалося, що після недосконалого очищення стічні води потрапляють в Інгул, а фахівці з екології майже не контролюють ці процеси. Подібне відбувається на всіх очисних спорудах великих міст, які стоять на Дніпрі. А, як відомо, ми п'ємо саме дніпровську воду.

Найбільший забруднювач довкілля України

За даними науковців, саме Інгул є найбільш забрудненою річкою Кіровоградщини. А найбільшим забруднювачем поверхневих вод області є Кропивницьке водоканалізаційне господарство, що входить до складу ОКВП «Дніпро-Кіровоград». 

«Це підприємство включене до переліку 100 найбільших забруднювачів довкілля України. Кропивницькі каналізаційні очисні споруди перевантажені в 1,4-1,6 рази. Їх так і не добудували до кінця. За тривалий період експлуатації значна частина каналізаційних мереж зносилася, що призводить до великої кількості поривів. В результаті в Інгул періодично стікають неочищені стічні води, ще більше забруднюючи його. Тому модернізація каналізаційних та очисних споруд із запровадженням сучасних технологій є одним з першочергових питань екологічної безпеки», - каже доцент кафедри географії та геоекології Центральноукраїнського педуніверситету імені Винниченка Ольга Гелевера

До 1947 року у Кіровограді взагалі не було каналізації. Населення користувалося вигрібними ямами, з яких нечистоти вивозили на поля фільтрації. Першу чергу комплексу міської каналізації (12 км мереж, дві насосні станції перекачки та біоставки) ввели в експлуатацію ще у 1958 році.

У 1973 році було завершено будівництво другої черги комплексу каналізації (104 км мереж), а також першої черги очисних споруд потужністю 30 тис. м3 на добу з біологічною очисткою стічних вод. У 1989-90 роках частково збудували другу чергу очисних споруд, що збільшило їх потужність до 60 тис. м3/доб.

На початку 90-х років розпочали будівництво третьої черги очисного комплексу потужністю 100 тис. м3/доб., але за браком коштів будівництво припинили. 

До речі, зараз на територію недобудованих очисних споруд  недобросовісні підприємства вивозять свої промислові відходи (щоб не платити за сміття).

Очищення каналізації відбувається так. З двох каналізаційних колекторів, розташованих на правому та лівому берегах Інгула, стоки потрапляють на головну насосну станцію, де відбувається первинна обробка стоків та їх перекачування на очисні споруди міста, які знаходяться поряд з міським сміттєзвалищем.

Там стоки піддають механічній та біологічній очистці. Потім направляють на вторинні відстійники, розташовані за Первозванівкою. А далі перекачують на біоставки поблизу села Клинці. В цих каскадних ставках відбувається доочищення стоків. Остаточна стадія - скид в Інгул. Оскільки третю чергу очисних споруд зі станцією хлорування так і не добудували, стоки з біоставків потрапляють в Інгул без знезараження від небезпечних бактерій. 

Розсадник інфекції

«Поверхневі води найбільше забруднюються органічними речовинами. Їх вміст зростає з липня по серпень, у період підвищення температури повітря та маловодності річок. В усіх створах спостереження показники перевищують норми. Це - наслідок надходження у водні об'єкти недостатньо очищених комунальних стоків», - констатує заступник начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області Катерина Гайдук.

Існує висока вірогідність підхопити під час купання в Інгулі смертельну хворобу – лептоспіроз, стверджують працівники держпродспоживслужби.  

На відстані 3 км від Кропивницького починаються система первозванівських відстійників. Ці рукотворні ставки, розташовані уздовж русла Інгула, мають протяжність 1,6 км. Оскільки дно та стінки відстійників бетонували 60 роківтому, то від бетонних запобіжників проникнення каналізації у ґрунтові води майже нічого не залишилося. Зауважимо, у кількох десятках метрів від відстійників тече річка Інгул. 

Характерний запах каналізації не заважає місцевим жителям займатися на відстійниках активним промислом. У теплу пору року близько 30 чоловік там постійно видобувають мотиль і трубочник – популярний корм для акваріумних риб. Цих людей не лякає ризик підхопити лептоспіроз, бо заготівельні фірми добре платять за черв'яків.

Тамтешні жителі випасають у цій місцевості чимало худоби. Зрозуміло, що ця худоба заражена багатьма інфекційними хворобами та глистами. 

Джерела інфекції – прибережна трава та комарі, які в безмежній кількості плодяться на відстійниках. Отож ми не радимо вам купувати молоко і м'ясо з Первозванівки.  

Біоставки, розташовані в шести кілометрах від Кропивницького поблизу села Клинці чистіші, ніж первозванівські (нагадаємо, звідки стоки потрапляють в Інгул). Селяни теж вільно пасуть на берегах ставків та Інгулу свою худобу.

Здавалося б, у місці скидання очищеної каналізації фахівці мусять регулярно проводити заміри якості води. Однак цього, на жаль, не відбувається. 

"Протягом останніх років ніяких досліджень в районі скидів ми не проводили. В районі ж первозванівських відстійників такі заміри взагалі ніколи не проводять, бо там немає спостережних свердловин", - повідомила завідувач сектором інструментально-лабораторного контролю державної екологічної інспекції у Кіровоградській області Інна Сергенчук.

І все ж обмежені екологічні спостереження здійснює Лабораторія моніторингу вод та ґрунтів Кіровоградської гідрогеолого-меліоративної партії, яка проводить гідрохімічні вимірювання проб води у створах.

Останні зимові проби води були такими. На Інгулі вище Кропивницького спостерігалося збільшення концентрації азоту нітритного, що становить 0,14 мг/дм3 (гранично допустима концентрація (ГДК) – 0,02 мг/дм3), концентрація фенолів – 0,005 мг/дм3 (ГДК – 0,001 мг/дм3), збільшення концентрації по хрому – 0,006 мг/дм3 (ГДК – 0,001 мг/дм3).

По Інгулу нижче Кропивницького спостерігалося збільшення концентрації азоту нітритного, що становить 0,17 мг/дм3 (ГДК – 0,02 мг/дм3), фенолів – 0,006 мг/дм3 (ГДК – 0,001 мг/дм3), збільшення концентрації по хрому – 0,007 мг/дм3 (ГДК – 0,001 мг/дм3).

Зауважимо, що чим тепліша температура повітря, тим гіршими стають  показники води. Зокрема в районі Первозванівки постійно спостерігається підвищена концентрація у воді завислих та органічних речовин.

За модернізацію очисних споруд заплатять городяни

Оскільки бетонні та металеві конструкції очисних споруд, введені в експлуатацію ще у 1973 році, сильно зносилися (на фото видно, що каркас багатьох з них мало не розвалюється) керівництво ОКВП «Дніпро-Кіровоград» планує їх оновити.

В ідеалі технічний стан очисних споруд мало б контролювати управління майном виконавчого апарату Кіровоградської облради, аби не з чужих слів знати, скільки саме потрібно коштів на модернізацію.

"У нас немає фахівців, які б могли професійно оцінити стан очисних споруд, - каже начальник управління Андрій Шепель. - Нашим завданням є підготовка матеріалів для депутатського корпусу, щоб депутати мали змогу ознайомитись з документами, представленими "Дніпро-Кіровоград". Депутати - розумні люди, якщо у них виникнуть якісь сумніви щодо доцільності фінансування чи зазначених в інвестиційних проектах сум, то вони мають право затребувати додаткові розрахунки цього підприємства."

Виходить, все залежить від того, яку інформацію надасть "Дніпро-Кіровоград". Ніякий незалежний аудит діяльності найбільшого бюджетного боржника області навіть не планується проводити. 

Тим часом підприємство продовжує співпрацю зі Світовим банком в рамках "Другого проекту розвитку міської інфраструктури",сподіваючись на залучення нових інвестицій. За кредитні кошти передбачено на каналізаційних насосних станціях встановити автоматизовану систему управління, що дозволить скоротити споживання електроенергії на 20-25%.

А за рахунок коштів Міжнародного банку реконструкції та розвитку ОКВП планує провести повну реконструкцію цеху очисних споруд та мереж водовідведення. На усі заходи з модернізації підприємство отримало кредит у розмірі 44 млн дол. Має розпочатися й реконструкція очисних споруд у Кропивницькому. Проектування та монтаж насосних водопровідно-каналізаційних станцій знаходиться у стадії реалізації, повідомив генеральний директор ОКВП «Дніпро-Кіровоград» Роман Ілик під час прес-конференції у міській раді.

Модернізація каналізаційного комплексу – вкрай потрібна справа. Бо якщо обладнання не міняти, може статися екологічна катастрофа. Іншими словами усе, що з'їли та випили городяни, спочатку знапастить Кропивницький, потім по Інгулу потрапить у сусідню Миколаївську область, а далі – в Чорне море.

Прикрий бік модернізації – чергове підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення. Ми і так вже платимо за воду майже 26 грн за кубометр. Звісно, це не межа. Тобто комунальні проблеми традиційно звалють на плечі населення. Аби цього не сталося, влада повинна контролювати реальну обґрунтованість кожної копійки збільшеного тарифу, який невдовзі знову запропонують затвердити водопостачальники.

Віталій Ніколаєвський

 

Прочитано 1144 раз
    Оцените материал
    (6 голосов)
Другие материалы в этой категории:

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

  1. Новое
  2. Популярное
  3. Случайное

Архив Материалов

« Апрель 2019 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30          

Кого Вы хотели бы видеть следующим мэром города Кропивницкий?

Интересные Мысли

Ошибка: Нет статей для вывода на экран