Сегодня 13.11.19, Ср 21:40
Чисто

-7°C

Кропивницкий

Чисто

step up logo



Поиск 

×

Предупреждение

JUser: :_load: Не удалось загрузить пользователя с ID: 5376
JUser: :_load: Не удалось загрузить пользователя с ID: 171
Пятница, 24 июля 2015 07:43
СЕРВІС ЧИ «СТЕРВІС»?

Економ-клас від Смоліного

Ми живемо в умовах нової вартості комунальних послуг та енергоносіїв, які були прийняті чи то на вимогу МВФ, чи через необхідність зменшення кількості енергозатрат на одиницю виробленої продукції. Відомо, що в Україні вона в рази вища, ніж у країнах розвинених економік.  Але у нас є запитання: чому нас змушують економити, витрушуючи з гаманців останні копійки, а власники  «облгазенергів» лише підраховують прибутки?

В селищі міського типу Смоліне, де проживають працівники Смолінської та Новокостянтинівської шахт ДП «СхідГЗК», найдорожча в Україні вода – кубометр Н2О від місцевого «Енерговодоканалу» обходиться населенню аж в 32 гривні за кубометр (в Кіровограді – близько 11 грн)! За інформацією керівника смолінського «Енерговодоканалу» Олександра Улибіна, тариф високий тому, що  залежить від затрат на надану послугу, які однакові що в Києві, що в Смоліному. Між іншим, довжина водогону тут 40 кілометрів. Головним чинником вартості є співвідношення між затратами та кількістю споживачів, тобто чим більше споживачів, тим дешевший для них тариф. Тому в Кіровограді й дешевша вода, ніж в маленькому Смоліному. Так от, ми поцікавилися, що думають смолінці  про життя в умовах високих європейських тарифів і низьких українських доходів.

Іван Іванович Діордіца, гірник­-ветеран, каже, що живе в приватному будинку, де є централізоване водопостачання. За воду платить 21 гривню за кубометр. Якби користувався водогоном як і раніше, «накручував» би по лічильнику більше 10 кубів, бо є ж і город, і качки, тому скоротив використання води з водогону до мінімуму. Виручає криниця.

Григорій Григорович Гордієнко, в минулому селищний голова,каже, що лічильниками обзавелися усі власники квартир, але якщо економлять поки що не дуже, то споживання води складає до 10 кубів води на місяць, які треба помножити на 32 гривні. Як каже фахівець, можна було б зменшити вартість води, якби ввели в експлуатацію водозабір в с. П’ятихатки, неподалік від селища гірників. Справжня проблема з водою у мешканців гуртожитку, де лічильника немає, а норма споживання води встановлена на рівні 5 кубометрів з члена сім’ї. І якщо в квартирі проживає чотири людини, то сума… непридатна до споживання.

Працівник Смолінської шахти Віталій Давиденко каже: якби не було лічильника, вода була б «золотою». Пенсіонери вже запроваджують «двозонне» використання води, тобто після миття посуду чи прання воду використовують для… туалету. В шахтарів є стабільна зарплата, але  молодь хвилюється. І намагається економити і воду, і електроенергію.

Андрій Штолько, гірничорятувальник, розповідає, що до подорожчання використовували до 10 кубометрів води на місяць, але були змушені ввести режим жорсткої економії, принципом якої стало гасло «Ніякої постійної проточної води» – ні для ванни, ні для миття посуду чи вмивання та чищення зубів. Економія вийшла відчутною – споживання води скоротилося вдвічі. Відповідно, за воду заплатили стільки ж, як і до подорожчання. Андрій каже, що до режиму економії повинен підключитися і «Енергоканал», який через впровадження регуляторів і датчиків тиску може регулювати кількість подачі води в залежності від активності споживачів.

Пенсіонер, який не побажав назвати прізвище,сказав, що почали економити і воду, і електроенергію. Зокрема, їхня сім’я прийняла рішення запровадити єдиний банний день на тиждень – бойлер включають тільки в цей день, а так обходяться підігрітою на плиті водою. Відмовилися й від люстр, одночасно не вмикають кілька приладів, а взимку планують відмовитися від холодильника, а продукти зберігати старим радянським способом – за вікном. Каже, що економія дуже значна і особливого фінансового напруження родина не відчула.

Отже, проста економія дозволяє відчутно знизити затрати на використання комунальних послуг, і в цьому напрямку народ має необмежені можливості. Звичайно, тільки не так, як це робили за часів безплатного газу, коли дехто не вимикав газову конфорку, щоб зекономити на сірниках.

Але є одне «але». Пам’ятаєте, що вартість води залежить від затрат на тариф і кількості споживачів? Зменшення споживання води і є скороченням кількості тих же споживачів, що знову призведе до… зростання тарифу. Виходить, що проблема не лише в споживачах, але й в  чинниках, які безпосередньо впливають на вартість послуг, а це вже завдання для уряду та влади. Адже лише уряд може відповісти на запитання: чому в малих і віддалених населених пунктах бідніші люди повинні платити за послуги більше, ніж багатші мешканці великих міст?

Сергій ПОЛУЛЯХ.

 

Повна ціна за третину послуги

Раніше мені не доводилося користуватись послугами маршрутних таксі №500, але, на жаль, у зв’язку зі зміною місця роботи я став постійним пасажиром цього маршруту. «На жаль» тому, що я, як і більшість жителів селища Соколівського, став заручником свавілля деяких водіїв. На кінцевій зупинці в Соколівці вже близько п’ятої-шостої години вечора можна почути, що маршрутка зараз вже від’їжджає, але довезе… лише до вулиці Попова! Спочатку я не звернув на це уваги – можливо, водій їде заправити авто або ж на СТО, та по дорозі вирішив підвезти тих, кому зручним буде скорочений маршрут. Та так повторювалося не один вечір і не в одного водія. Бувало, що три маршрутки підряд, стоячи на кінцевій, проїжджали лише третину свого шляху. Пасажири погоджуються їхати вже хоч до Попова, аби ж до міста дібратися. Та при цьому вартість проїзду не змінюється – так і вимагають 4,50, адже маршрут приміський. Це притому, що шлях маршруту від Соколівського до автовокзалу №1 становить трохи більше 15 кілометрів, а до Попова – всього 5 км. На запитання, в чому причина такого самовільного скорочення маршруту, водії кажуть: машина поламалася, треба їхати на СТО. Але ж не кожного вечора (саме вечора) і по декілька машин підряд! От і доводиться або чекати на того, хто повезе таки повним маршрутом, або ж пересідати потім в інше маршрутне таксі, витративши при цьому на дорогу додому вже вісім гривень. Чому я маю платити повну вартість послуги, якщо мені надають її лише на третину? Тож пропоную перевізнику або затвердити два варіанти тарифів для таких випадків, або ж взагалі відмовитись від 500-го.

Олександр ІСАЧЕНКО.

"Народное Слово" - для "StepUp"

 

Прочитано 925 раз
    Оцените материал
    (7 голосов)

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

  1. Новое
  2. Популярное
  3. Случайное

Архив Материалов

« Ноябрь 2019 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30  

Кого Вы хотели бы видеть следующим мэром города Кропивницкий?

Интересные Мысли

Ошибка: Нет статей для вывода на экран