Сегодня 18.12.17, Пн 1:29
Перем. облачность

-2°C

Кировоград

Перем. облачность

step up logo



Поиск 

Вторник, 08 сентября 2015 11:59
БЕЗЗАКОННЯ ПІД ЕГІДОЮ ЗАКОНУ, АБО ДЕЩО ПРО ОСОБЛИВИЙ СТИЛЬ РОБОТИ ДЕРЖАВНОГО АГЕНСТВА ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

Замість займатися справами в Державному агентстві земельних ресурсів України воліють практикувати «садистські» прийоми по відношенню до своїх замовників.

 Логічніше припустити, що подібні маніпуляції є складовою корупційної системи, яка, прикриваючись законом, спонукає до його порушення. Там, де закінчується закон, настає беззаконня, і не треба мати великий розум, щоб утямити: коли використані всі легальні методи, лишається  переступити межу.

Саме так  міркували і герої нашого сюжету, який розпочався зі стандартної  послідовності дозвільних процедур, а завершився на даному етапі скаргою Генеральному прокурору Шокіну. Але про все по порядку.

 

Генеральному прокурору України

Шокіну В.М.

Шановний Віктор Миколайович !

Відповідно до положень ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладено, зокрема, нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Моє звернення до Вас, обумовлене порушенням моїх конституційних прав, як людини та громадянина з боку Державного агентства земельних ресурсів України і надією на їх захист та поновлення.

 

Маємо конкретний випадок. Кілька кіровоградських бізнесменів-аграріїв уже понад року не можуть отримати дозвіл на оренду чотирьох ділянок землі для ведення фермерського господарства з державного резерву в Новомиргородському районі. Причина не в якихось порушеннях чи в перепонах із боку місцевих органів влади. Каменем спотикання стало назване Державне агентство земельних ресурсів України, до компетенції якого входить проведення експертизи «Проекту землеустрою».

 

- Загалом процедура отримання ділянки землі в оренду виглядає наступним чином, - розповідає інженер землевпорядних робіт Марк Сільвестров. - Надається заява з боку фізичної особи з проханням розробити проект землеустрою для подальшого оформлення оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства. Раніше такий дозвіл надавала райдержадміністрація, зараз – Головне управління Держгеокадастру (колишнє Дерземагенство) в Кіровоградській області. Воно є орендодавцем. Після написання заяви дане управління видає наказ про надання дозволу на розробку технічної документації. Потенційний орендар укладає договір із проектною організацією, з будь-якою, яка має дозвіл на проведення таких робіт. У даному випадку - з Кіровоградською регіональною філією державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».

 Фахівці виїжджають на місце, проводять геодезію, готують усі необхідні матеріали, на підставі яких проектанти центру готують проект землеустрою - основний пакет документів, який дає право на оформлення договору оренди. Однак, є нюанс, земля поділяється на різні категорії в залежності від якості ґрунту. Якщо на ділянці є хоча б невелика частка багатого чорнозему, вона підпадає під категорію особливо цінної, і документи на таку ділянку мають обов’язково пройти експертизу в Києві.

 

На цьому етапі, за словами Марка Сільвестрова, й розпочалося найцікавіше. 16 липня минулого року проектанти надіслали необхідні документи до Державного агентства земельних ресурсів України. Відповідь не забарилася. Протягом визначеного Законом терміну надійшов перший висновок із низкою зауважень.

- Зауваження, як суттєві, так і не зовсім. Як я розумію, в ідеалі має бути так: зробили зауваження. Проектанти його усувають, а на документі ставиться штамп, що виправлено. Насправді відбувається зовсім інше й, м’яко кажучи, не зовсім зрозуміле. Розпочалася своєрідна гойдалка, гра в «пінг-понг» із перекиданням документів з одного боку в інший,  і – навпаки..

Усунули недоліки, знову направляємо документи в агентство. Надходить нова відповідь із зауваженнями: усі старі плюс нові. Усунули - відправили, третя відповідь в такому ж дусі, четверта, п’ята, й кінця краю цьому не видно.

 Щоб було зрозуміліше, візьмемо для прикладу зауваження під номером сім. Пишуть, що потрібно документи засвідчити печаткою й підписом сертифікованого інженера-землевпорядника. Тобто інженера, який має ліцензію на проведення таких робіт. Показую вам документи, дивимося, ось підпис, ось печатка на кожному аркуші,  ось копія сертифікату. Тобто, все є. За логікою сьомий пункт повинні були викреслити ще рік тому. Але тільки за логікою Ось остання відповідь від 28 серпня цього року. Пункт сім – виконано частково. Й далі - знову про необхідність засвідчення підписом інженера-землевпорядника з мокрою печаткою й підписом. Чому – частково, і що їм іще потрібно? Ми це зробили ще торік. Це я просто приклад навів.

 Далі, як можна відреагувати на таке напівабсурдне зауваження? «Проект землеустрою привести у відповідність із Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. №1051. Постанова – дуже об’ємна, чому не написати конкретно, що не влаштовує? І від листа до листа одні й ті ж зауваження повторюються, незалежно від того, виправлені вони чи ні.

 

Як уже повідомлялося, така «паперова війна» триває більше року. Здавалося б, безглузда й нікому не потрібна. Можна було б уловити сенс, якби на названі ділянки претендував іще хтось, і таким чином усувався небажаний конкурент. Однак, справа не в цьому. Заявка на землюзареєстрована, названі чотири ділянки вважаються такими, що на них оформлюються документи. Відповідно, ніхто інший ними скористатися не може. У чому ж тоді причина незрозумілої й, здавалося б, нікому непотрібної тяганини? Висновок напрошується єдиний. Недаремно ж не втрачають актуальності народні приказки: «Не помажеш, не поїдеш» та «Риба гниє з голови».

 

Директор Кіровоградської регіональної філії «Центр державного земельного кадастру», організації, яка, власне, готувала документи, Руслан Больбут не виключає корупційної складової у діях працівників Державного агентства земельних ресурсів України. Однак, стверджувати напевне не може. Головна ж складова подібного абсурду, за його словами, полягає в недосконалості земельного законодавства. Земельний кодекс України та інші законодавчі акти, якими керується діяльність служби, передбачають лише обмеження в часі на проведення експертизи документів, але не встановлюють ліміт на повторні визначення недоліків. Що, відповідно, й розв’язує руки любителям, якщо не наживи, то - познущатися над залежними від них аграріями.

 

- Питання можна ставити наступним чином: або ж це ми такі дурні, що не вміємо правильно підготувати документи, або ж там, де їх перевіряють не все гаразд, - говорить Руслан Больбут. – Я б, може, й згодився б із першим висновком, якби це був поодинокий випадок. Однак, маємо тенденцію. Щороку ми надсилаємо до Держземагенства десять-п'ятнадцять проектів землеустрою і майже з кожним маємо подібний клопіт. Лише один раз нам затвердили проект з другого разу, і це вважалося неймовірним, навіть жартували, чи не захворів там хтось? Чи є вирішення проблеми? Теоретично – так.

Скажімо, в лютому нинішнього року були внесені поправки до статті 86-ї Земельного кодексу України у яких вказується, що має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків. Шкода, але щодо регуляції кількості повернень документів із зауваженнями експертів у вітчизняному законодавстві поки що не йдеться.

 

ДОВІДКА:

 

"ЗАКОН УКРАЇНИ"

Про внесення зміни до статті 1861 Земельного кодексу України щодо спрощення процедури погодження проекту землеустрою

Верховна Рада України постановляє:

I. Статтю 1861 Земельного кодексу України доповнити частиною восьмою такого змісту:

"8. У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження".

 

У Законі України «Про державну експертизу землевпорядної документації» обумовлюються терміни її проведення. Так у статті 34 читаємо: «Строки проведення державної експертизи не можуть перевищувати 20  робочих  днів  від дня реєстрації об'єкта державної експертизи спеціально  уповноваженим  органом  виконавчої   влади   у   сфері державної експертизи». І, як бачимо, цей термін не порушується. Висновки надсилаються вчасно.

А от щодо відповідальності в названому Законі навіть нефахівцю помітна своєрідна однобокість. Чомусь відповідальність більше покладається на тих, хто надає документи, а не на тих, хто їх перевіряє. Аби пересвідчитися в цьому, наводимо текст.

 

"ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ

ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ"

 

     Стаття 40. Правопорушення у сфері державної експертизи

 

     Правопорушеннями у сфері державної експертизи є:

     надання свідомо неправдивих відомостей про об'єкти  державної експертизи;

     підготовка свідомо неправдивих висновків державної експертизи;

     фальсифікація висновків державної експертизи;

 незаконне втручання будь-кого у проведення державної експертизи або перешкоджання її організації та проведенню;

     умисне примушування  або  створення  для  експертів державної експертизи обставин, які зумовлюють незаконне чи необ'єктивне проведення  державної експертизи або підготовку необґрунтованих чи свідомо недостовірних висновків,  дискредитація або переслідування експертів  державної  експертизи  у  зв'язку з підготовленими ними висновками;

     залучення до проведення державної експертизи висококваліфікованих спеціалістів  та  наукових працівників,  які брали  участь  у   створенні  її  об'єктів  або  безпосередньо заінтересовані в її результатах;

     ухилення від надання на законну вимогу експертів державної експертизи,  які   проводять   державну   експертизу,   необхідних відомостей і матеріалів щодо об'єктів державної експертизи;

     реалізація проектних рішень щодо об'єктів, які підлягають обов'язковій  державній експертизі, до одержання позитивних висновків державної експертизи.

     Особи, винні в порушенні законодавства у сфері державної експертизи, несуть цивільну, адміністративну та  кримінальну відповідальність відповідно до закону».

 

Тобто, як бачимо, експерти несуть безпосередню відповідальність лише за «підготовку свідомо неправдивих висновків державної експертизи». Відповідно, вплинути на них майже неможливо, вважає ще один із фахівців, із якими довелося спілкуватися. Він не побажав, щоб його прізвище фігурувало в пресі, тому обмежимося лише коментарем.

 

- Єдине, що, на мою думку, можна зробити, це – оскаржувати в суді неправомірність деяких із зауважень, вказаних у висновку. Адже кожне із них має бути конкретним і підкріпленим нормами Законів.Ми ж бачимо низку неконкретизованих зауважень. Наприклад, той же пункт, де йдеться про те, що проект землеустрою необхідно привести у відповідність із Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. №1051. Постанова містить півтори сотні пунктів. Чому не вказано, якому саме пункту не відповідає  названий документ?

 

Загалом,  ситуація дедалі все більш парадоксальна . Закон, начебто, не порушується, грошей відверто ніхто не вимагає. Бачимо звичайну бюрократичну тяганину, до якої більшість українців звикли.   Беззаконня, яке твориться під егідою закону. І навряд чи знайдеться окрема стаття в Кримінальному кодексі, під яку можна підвести недбайливих чиновників. Хіба що – спонукання до злочину. Та й то лише, якщо в потенційного орендаря здадуть нерви або ж тоді, коли йдеться про принципових власників, які НЕ БАЖАЮТЬ  будувати соціально потрібний бізнес і при цьому залежати від якоїсь корупційної схеми.

І у нас саме той випадок, коли аграріям, легально та ефективно працюючим а агросекторі України, НАБРИДЛО. Вони змушені   переходити в принципово іншу площину вирішення  штучно створених проблем.

Адже  понад 120 гектарів «особливо цінної»  землі заростають бур’янами, і, поки чиновники Державного агентства земельних ресурсів України  випробовують наше терпіння на міцність, скористатися нею ніхто не може. Так що, за принципом «якщо не ми, то хто?», юристи вже підготували для правоохоронних органів скаргу. І вони не збираються зупинятися на півдорозі. Сьогодні вже не ті часи, коли з корупцією нічого не можна було вдіяти. Тепер все інакше: була б рішучість. Деякі найважливіші фрагменти цього документу процитуємо:

________________________________________________________________

"Оскільки, земельні ділянки, містять в собі особливо цінні землі, проекти землеустрою щодо їх відведення, відповідно були направлені до Державного агентства земельних ресурсів України, для проведення державної експертизи.

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації”, основними принципами державної експертизи є:

законність;

незалежність і компетентність при проведенні державної експертизи;

об’єктивність досліджень об’єктів державної експертизи;

повнота аналізу та обґрунтованість висновків державної експертизи;

врахування досягнень науково-технічного прогресу, встановлених стандартів, норм і правил технічної та екологічної безпеки, інших нормативно-правових актів, міжнародних угод;

відповідальність за достовірність і повноту аналізу, обґрунтованість висновків державної експертизи.

Згідно зі ст. 25 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації”, експерт державної експертизи зобов’язаний:

дотримуватися встановлених строків та порядку проведення державної експертизи, відслідковувати відповідність об'єктів державної експертизи вимогам законодавства, а також встановленим стандартам, нормам і правилам;

забезпечувати об’єктивне та якісне проведення державної експертизи;

вносити обґрунтовані зауваження та пропозиції щодо матеріалів та документації, які підлягають державній експертизі.

 

За приписами ст. 35 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації”, у разі якщо об’єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об’єкта державної експертизи.

-

 Наряду з конкретними вимогами відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об’єкта державної експертизи, у вищезгаданих висновках мають місце „незрозумілі та неконкретні вимоги”, як наприклад: „матеріали проекту землеустрою привести у відповідність до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051”.

В подальшому, доопрацьовані проекти землеустрою неодноразово повертались Держземагентством України замовнику державної експертизи, в тому числі з причини, що проекти нібито не приведені до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 (відповідні докази додаються).

При цьому, як у висновках державної експертизи землевпорядної документації так і в подальших листах Держземагентства України, не зазначено „конкретних вимог”, тобто, в чому саме полягає невідповідність проектів землеустрою вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051.

В той же час, зважаючи на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру, який в свою чергу визначає процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру, а не щодо складання проектів землеустрою і до того ж містить в собі 206 пунктів та 52 додатки, здогадатись про яку саме невідповідність проектів землеустрою вимогам вказаної постанови Кабінету Міністрів України, не видається за можливе.

-

Ст.19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, „на підставі”означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

„У межах повноважень”означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

„У спосіб”означає, що суб’єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

 

Таким чином, вищеописані обставини свідчать про те, що при здійсненні державної експертизи проектів землеустрою щодо відведення мені земельних ділянок в оренду, для ведення фермерського господарства, посадові особи Держземагентства України, діяли не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України „Про засади запобігання і протидії корупції” суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення є, зокрема, особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

 

Зазначеним особам, згідно зі ст. 6 Закону України „Про засади запобігання і протидії корупції” забороняється використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі неправомірно надавати перевагу фізичним або юридичним особам у зв'язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків.

 

Всі вищеописані обставини свідчать також і про ймовірне порушення законності посадовими особами Держземагентства України, що мають ознаки корупції.

 

Підсумовуючи викладене, можна констатувати, що такі дії посадових осіб Держземагентства України не повинні залишатись непоміченим, адже за приписами положень Основного Закону України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Утвердження і забезпечення прав і свобод людини і громадянина є головним обов’язком держави.

Права і свободи людини і громадянина є непорушними.

 

Окремо, від всього вищезазначеного, слід відмітити наступне:

Законом України „Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції”№475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За змістом пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини „Стретч проти Сполученого Королівства”від 24 червня 2003 року майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

Зазначеним вище рішенням Європейського суду з права людини також встановлено, що, згідно з усталеною практикою органів Конвенції, поняття „майно”(possessions) може означати „існуюче майно”(existing possessions) або активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні „законне сподівання”на отримання можливості ефективно здійснити майнове право.

Позбавлення особи права на майно внаслідок порушень з боку публічного органу, а не громадянина є „непропорційним втручанням у право заявника на мирне володіння майном та, відповідно, порушенням статті 1 Першого протоколу Конвенції”, що є неприпустимим.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

 

Таким чином, починаючи з 2013 року, я маю „законне сподівання” на отримання можливості ефективно здійснити майнове право щодо вищезгаданих земельних ділянок, відповідно до закону, однак, через неправомірні дії посадових осіб Держземагентства України, до теперішнього часу, не можу його реалізувати.

Всі відомості, подані у цій скарзі є правдивими, і я обізнаний з тим, що у випадку поширення мною неправдивої інформації я можу бути притягнутим до встановленої законом відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, прошу Вас провести перевірку зазначених мною обставин та притягти до передбаченої чинним законодавством відповідальності осіб, винних у вказаних порушеннях."

 

Геннадій Архипов.

  • Печать
  • Оцените материал
    (14 голосов)

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

  1. Новое
  2. Популярное
  3. Случайное

Архив Материалов

« Декабрь 2017 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Реклама на сайте

В каких сферах Вы сталкиваетесь с проявлением коррупции

судебные и правоохранительные системы - 47.1%
инфраструктура бизнес - 31.4%
вузы и больницы - 21.6%

Всего голосов:: 51
Голосование по этому опросу закончилось в: августа 31, 2015

Интересные Мысли

Ошибка: Нет статей для вывода на экран