Сегодня 16.01.18, Вт 21:05
Снег

-6°C

Кировоград

Снег

step up logo



Поиск 

Вторник, 01 ноября 2016 12:27
РОМАН ЛАВРІВ: «НАШУ КОНЦЕПЦІЮ АНТИКОРУПЦІЙОНОГО ФОРУМУ ВКРАВ МИХЕІЛ СААКАШВІЛІ»
 
"Львів’янин Роман Лаврів - особистість непересічна. Він – один із тих людей, які не бояться йти проти системи і віддає перевагу діям, а не словам. Саме він свого часу був творцем і ініціатором проведення так званих антикорупційних форумів, які проводив по всій країні"- голова Одеської ОДА Михеіл Саакашвілі.
 
 
 
За словами пана Романа, політик свого часу зацікавився цією ідеєю і пообіцяв допомогти із втіленням. Проте, потім просто привласнив її і заполітизував, знецінивши основну ідею – об’єднання антикорупційних течій в єдине русло. 
 
Втім, Роман Михайлович не опустив руки, створив ВГО «Антикорупційна спільнота України», до якої мріє залучити якомога більше організацій цього напряму, задля злагодження дій і підвищення ефективності боротьби із корупцією. Зараз він, разом із однодумцями, активно бореться із корупцією не тільки в своїй області, а й по всій Україні і вірить у те, що Україна ще подолає цю ракову пухлину. 
 
Нам вдалось поспілкуватись із головним антикорупціонером Львівщини та дізнатись, що саме підштовхнуло його до боротьби та чого він вже встиг досягнути на цьому нелегкому шляху, і що ще планує зробити.
 
- Про корупцію і анти-корупцію сьогодні не говорить хіба що найбільш ледачі. Тому, треба розставити правильні акценти у цій темі. Мабуть, Ви це зробити як ніхто тому, що дуже серйозно нею займаєтесь. Отож, як Ви вважаєте, що найбільш важливе на нинішньому етапі боротьби з корупцією в Україні?
 
- Доброго дня. Мені дуже приємно, що мене запросила Оксана Чиканчи, голова ГО «Життя без корупції». Минулого року, 17 жовтня, вона так само відвідала Львів, де ми провели перший Антикорупційний форум, концепцію якого успішно використав у своїй політичній кар’єрі і, можна сказати, вкрав теперішній губернатор Одеської області Михеіл Саакашвілі разом зі своєю поплічницею Марушевською, з якою я зустрічався одразу після проведення першого Антикорупційного форуму у Львові, на запрошення Юлії Марушевської, голови митниці Одеської області і губернатора Михеіла Саакашвілі, яким я віддав концепцію і бачення, і сказав: «Ми провели у форум у Львові. Давайте тепер проведемо в Одесі. А наступний – в Києві і дійсно підтримаємо Закон «Про Національну митну службу в Україні», що пішов від народу». Але тут не було так. Їм дуже сподобався формат і Демальянс та інші поплічники вирішили це використати, як політичний бонус собі. Ну Ви бачите, чим це все скінчилось: пересварились, розійшлись, тому що ідейної цілі, такої як об’єднання громади в них не було. Були лише свої політичні амбіції. Ну це така собі вступна частина.
 
 А взагалі люди дуже часто плутають, що таке корупція, і що таке хабар. Проявів корупції є сотні. Тому зараз розвелось дуже багато не просто громадських організацій, але й так званих громадських рад, об’єднань при різних державних установах. Але в постанові Кабінету міністрів №994 вказано чітко, що «…громадські ради створюються тільки при центральних органах державного управління, міністерствах тощо». А тут громада цим самим себе фактично нівелює. Люди не фахово підходять до вирішення питань. По сотні членів при різних громадських радах. А питання є різні: є земельні питання, є податково-митні питання, є питання в сфері роботи поліції, є питання в сфері органів місцевого самоврядування. Коли ще був Янукович, в 2013-му році ми провели перший Загальнонаціональний антикорупційний форум, де хотіли об’єднати всі громадські організації цього напрямку в єдину Загальнонаціональну антикорупційну раду України.
І щоб кожна організація в ній взяла свій сегмент: земельні питання, податкові питання та інші. Щоб фахово підходили до них, вивчали і допомагали. Від тодішньої влади на мене був створений серйозний тиск через те, що я ніби створюю паралельний орган управління в державі. 
 
Але я наголошую, якщо ми делегуємо депутатів у Верховну Раду, чому ми себе, як народ не можемо делегувати в ті ж самі громадські ради чи департаменти при міністерствах? Механізм є, і доволі простий. Нам потрібно об’єднатися і визначити, в якому напрямку буде працювати кожна організація. 
 
Звичайно, що Львівщина, Київ відрізняються від Кропивницького. Є різні сфери впливу, є різні нюанси, є сам менталітет людей. Наприклад, що стосується питання митниці, то мені важко порівнювати роботу Кіровоградської ДФС із західноукраїнськими митницями тому, що там є відкритий кордон. Крім внутрішніх постів є безліч постів, які межують з Євросоюзом. Це Львівщина, це і Чернівецька область, яка межує із Молдавією і Румунією, це і Закарпаття, яке межує із Румунією, і Словакією, і Чехією. Звичайно, корупція процвітає. Але я впевнений, що і у вас на Кіровоградській митниці нічого іншого немає. Є так само тарифний відділ, де для одних митні ставки одні, а для нас, простих українців – зовсім інші. 
 
 
- Наразі Ви рекламуєте у Фейсбуці «Антикорупційну спільноту України». Розкажіть, що це за проект?
 
- Це проект, щоб об’єднати максимальну кількість громадських організацій по всій Україні, щодо боротьби із цим ганебним явищем. Але це має бути на іншому рівні. Зараз багато активістів, які не працюють. Перше в мене питання: «Хто такий громадський активіст і як він має виглядати?». Як на мою думку, це повинно бути його хобі, а не спосіб заробляння грошей. Більшість громадських активістів є безробітними, але в них вистачає часу на кафе, ресторани і проведення різних заходів.
 Звідки це береться? За що вони живуть? Щоб за щось жити людина повинна принаймні мати власний бізнес чи ходити на роботу. Це є питання. Діяльність більшості громадських активістів, які є проплаченими, які, наприклад, об 11:00 стоять із прапорами і барабанами під однією організацією, о 14:00 вже під другою, а о 16:00 під третьою, ставить під сумнів усі ті гасла, що лунали на Майдані під час революції Гідності. Тому, об’єднуватись в цю спільноту повинні фахові спеціалісти, кожен з яких займається своєю сферою професійно. 
 
- Як саме Ви прийшли до теми антикорупції?
 
- В 2007 році мною була заснована фірма по імпорту цитрусових. Я з’їздив в Єгипет, безпосередньо підписав контракт із продавцями та виробниками однієї з торгових марок, зареєстрував підприємство на митниці, і захотів завезти 5 перших контейнерів цитрусів та почати заробляти гроші. В той момент я стикнувся з такою бюрократією, з таким свавіллям від податкової митниці, коли мені просто від тодішньої санстанції в’їзд дозволили, а реалізацію на території України заборонили. І роби, що хочеш. І понад 100 тон цього товару в мене ледь не пропали. 
 
Були суди, щоб довести, що в мене був сертифікат якості. А виявилось, що мене просто замовили конкуренти-монополісти. Коли я бігав по всім цим інстанціям, я зрозумів, що треба воювати. Я собі дав раду, а хтось може і не дати. І багато бізнесу та простого народу страждає від цього. Пройшовши все це чиновницьке пекло я зрозумів, що потрібно щось робити. І ми заснували «Антикорупційну службу України», де я є головою наглядової ради. 
 
- Це в якому році було?
 
- Це було в 2007 році. А до реєстрації я прийшов в 2013 році, після проведення першого Загальнонаціонального антикорупційного форуму. Але тоді ніхто не виявив бажання об’єднатись тому, що кожен хоче бути гетьманом в своєму царстві і це породжує те, що ми маємо. Немає об’єднання. 
 
- От у вас пішло 6 років, щоб прийти до цього. Але зараз після Революції буквально як гриби повиростали подібні організації. Але ж ми чудово розуміємо, що велика кількість з них існує лише для того, щоб отримувати гранти і жити за їх рахунок. Як Ви на це дивитесь?
 
- Це тому, що постворювали так звані фейкові організації, щоб отримати гранти. І то, гранти ніхто з них майже не отримує тому, що на них також існує монополія. Є Transparency International, є Центр запобігання корупції Шабуніна. Вони успішно отримують гранти і все давно розподілено, навіть те, яку політику вони мають вести і диктувати державі. А всі інші я називаю «драмкружками». Це є зручний інструмент для використання нечесними на руку чиновниками, щоб відстоювати себе через так звані громадські організації: створювати пікети, тиск на владу, лякати третіми, п’ятими, шостими «майданами» тощо. 
 
- Ви кажете, що громадським організаціям потрібно об’єднатись. А як тоді боротись із такими організаціями? Бо для широкого загалу вони також є громадськими, а насправді обслуговують власні інтереси. 
 
- Коли тільки відбудеться об’єднання кожна організація або об’єднання організацій будуть вивчати, наприклад, наприклад корупцію в напрямку освіти, інші – в напрямку медицини, в напрямку митниці, покращення роботи поліції тощо. А такі всі організації, де 2-3 людини об’єднались лише для її створення самі автоматично підуть у небуття. 
 
- А якщо вони захочуть до вас приєднатись?
 
- Ну, то будь-ласка. В процесі роботи буде видно, хто і як себе проявить. 
 
- Ви вже добились якихось конкретних результатів з початку створення Вашої організації?
 
- Звичайно, добились. Ми провели декілька службових розслідувань по діяльності Львівської митниці, в результаті яких було змінено все керівництво. Ну не може заступник начальника відділу контрабанди Львівської області пан Мірошніченко при зарплатні в 5000 грн. купувати в одному з салонів Львова новий автомобіль за понад 100 000 доларів. Не можуть різко багатіти дружини львівських митників, вказуючи в своїх деклараціях, що вони ні з того, ні з сього отримали спадщину. Зараз проводяться дуже серйозні перевірки по роботі Закарпатської ДФС в цілому. Там так само розвівся цілий клан. У них є окрема держава. Знали б ви, що витворяє управління по боротьбі з порушенням митних правил на чолі з Яворським. Зараз проводяться перевірки.
 
Ми звернулись до народних депутатів, зокрема до голови фракції БПП у Верховній Раді Гриніва Ігора Олексійовича, до його заступника Кононенка Ігора Віталійовича, до генерального прокурора, і зараз по кримінальному провадженню, яке відкрив Юрій Луценко, проводяться перевірки. Тому, громадським організаціям потрібно співпрацювати із депутатами, які обирались від їхніх округів чи областей, щоб вони давали депутатські запити. Щоб не казали, але Ігор Олексійович Гринів і Кононенко Ігор Віталійович моментально реагують, дають депутатські запити. Що стосується митниці, то це все одразу йде на Службу безпеки України, на керівництво ДФС, на генерального прокурора автоматично швидко реагують на це все.
 
Також ми запропонували алгоритм щодо вивозу лісу на експорт. В принципі, це я ініціював і перший порушив це питання. Після цього Луценко почав проводити наради і обшуки тих лісників. Найперший крок я зробив на Чернівецькій митниці тому, що всі почали кричати, що ліс вивозиться на Румунію, наші легені вивозяться за кордон і винні у всьому митники. Коли я приїхав і заглибився у суть справи, то виявилось, що в документах просто пишуть «дрова». Як може митник сказати, що таке «дрова». Чи вони мають бути 2 метра, чи 6 метрів довжиною. Митник – це не експерт. Вони дивляться на документ, який надало їм лісове агентство. Тому мною був запропонований алгоритм перевірки, після якого лише по Чернівецькій області в 5 разів впав експорт лісу. 
 
Через 2-3 тижні вийде передача «Інсайдер» про автомобільний ринок України. Дуже багато буде висвітлено питань, пов’язаних з діяльністю митниці, з територіальними сервісними центрами. Це так звані машини «титаніки», які заїхали на нашу територію на рік, а потім ідуть на розбору. Я не одноразово звертався до людей: «Не ведіться, не купляйте машини на словацьких, польських, литовських номерах». Є 3 види механізмів, по яких авто має перебувати на території України. Це транзит, на 5-10 днів. Це є 60 днів перебування, коли наша людина стоїть на консульському обліку за кордоном і проводить там більше часу, ніж тут. І є рік, коли автомобіль завозить нерезидент. Останнім способом користуються недобросовісні фірми, громадяни іноземних країн, які ввозять авто, але українець не має права ним керувати.
 
По неофіційним даним, в Україні вже більше 2 мільйонів автомобілів на іноземній реєстрації. І перед державою тепер постає дилема: якщо вона почне забирати ці машини, то почнеться бунт. Людина, яка все життя мріяла про недороге і гарне авто, яка назбирала тих 500 або 1000 євро на нього, то спробуйте зараз в неї цей автомобіль забрати. Але ж сама держава все це і зробила. Тому я звернувся з петицією на сайт президента по впровадженню єдиного дорожнього збору по користуванню автомобільними шляхами України. Тобто, наш резидент, який ввіз машину, має сплатити цей дорожній збір. Я не раз пояснював на комітеті Верховної Ради, що потрібно прийняти цей закон і не потрібно буде просити гроші у МВФ. Хай кожна людина заплатить цю так звану віньєтку дорожнього збору у розмірі 100-200 євро щорічно, і от вам готовий бюджет. Але їм це не цікаво.
 
- Чи є сенс переглянути анти-корупціонерів, як своєрідну лобіюючи здорову систему, щоб зробити противагу корумпованій системі влади?
 
- Ну от я і пропоную механізм об’єднання. От є ГО «Життя без корупції». Чому б воно не взяло, наприклад, земельну сферу, освітню сферу, медицину і не взяло ці напрями в об’єднання антикорупційної спільноти? Антикорупційна служба України взялась би за це на Львівщині. Знайдемо так само активні організації на Закарпатті та інших містах. Реєструвати ми все це будемо в Києві. Вже документи на реєстрацію подано. Ми також заснували Фонд підтримки батальйонів, за допомогою якого дуже багато відправляємо допомоги на Схід. Тут можна зачепити зараз роботу з Німеччиною. Я став ініціатором відкриття київського патріархату в Європі. Ми вже подали 6 статутів в Гамбург, Ганновер,  Франкфурт, Берлін і ще якесь місто, щодо відкриття парафій. На сьогоднішній день лише на території Німеччини знаходиться 59 парафій московського патріархату. А це агентура, це священики, це вплив, це зомбування. Я зараз задаю питання чиновникам: «Чому ми 25 років нічого не робили?». Не треба церков. Зробіть культурно-освітницькі духовні центри. В самій Німеччині є 250 000 зареєстрованих українців. Люди не мають, як об’єднуватись. Вони до кінця не розуміють, що таке Україна, що відбувається. Як їм мас-медіа надали інформацію, так вони і думають. 
 
А так люди б об’єднувались навколо церкви, шукали б спільні інтереси, допомагали Україні. Є активні громади. Ми співпрацюємо з фондом «Файна Юкрайна» Володимира Лідермана, з Людмилою Блош головою Центральної спілки українців в Німеччині. Всі сприяють: посол Андрій Мельник, генеральний консул землі Гамбург Оксана Тарасюк. Тобто, є всі можливості. 
 
- Ви живете у Львові. Поруч є Польща. І там є досить такі потужні традиції. Вони за 15-20 років повністю викоренили попередню корупційну ментальність тоталітарного режиму. І зараз вони вже будують нормальну європейську державу. Їх досвід Ви використовуєте?
 
- Якщо відверто, то ми не звертали увагу на цю модель. Одна модель, що подобається – це об’єднання територіальних громад. Я добре пам’ятаю, коли був маленьким, як поляки приїжджали сюди сотнями, десятками у 80-х роках і скуповували все, що погано лежить: від телевізорів та іграшок до продуктів харчування. В них там нічого не було. Але поляки не є одна єдина нація. Ви подивіться, як в нас все ментально розбито по регіонах. В них: «Я є поляк. Я ходжу до костьола». І все. Їх об’єднує релігія і об’єднує мова. В нас в Україні трохи інша модель. Вона багатоетнічна. Як можуть українці об’єднатись, якщо у нас існує київський патріархат, українська автокефальна церква, українська православна церква московського патріархату, українська греко-католицька церква, яка підкоряється Папі Римському. І коли ми тільки провели перший вечір зустрічі в генеральному консульстві з представлення священика громаді міста Гамбург, люди прийшли спочатку придивлялись, але потім посольство ледве закрили біля 1-ої ночі. Люди не хотіли йти, бо їм було цікаво і вони нарешті усвідомили, що є українцями. І пішов одразу супровід від греко-католицької, від московської церкви. Почали телефонувати до посла із закидами: «Що це ви робите? Що це ви робите розколи?». Якщо Україна в таких муках виборює свою незалежність, то чому нам хтось з Європи чи Москви має казати, яка в нас повинна бути церква. Тому в нас і існує проблема, і важко підбирати моделі, бо Україна велика і багатонаціональна. 
 
- Є таке відоме висловлювання Любомира Гузара про те, що питання анти корупції - це питання виховання. Треба просто виховувати людину змалечку, щоб нові покоління вже були іншими. Ви в це вірите  і як Ви бачите цю стратегію?
 
- Що стосується молоді, то це повинно стати модно. Можна проводити різні флешмоби. Наприклад, беремо будь-який вуз Кропивницького і запускаємо такий флешмоб: «Я буду вчитись. Я не буду давати хабарів. Мені шкода Україну. Мені шкода грошей батьків. Мені шкода своїх грошей. Тому я буду розвиватись». Тому я буду розвиватись. І коли ця хвиля піде, тоді і викладачі не будуть брати, і дипломи не будуть продаватись, і студенти не будуть давати. Це повинно бути трендом. Тому студентам потрібно запропонувати якийсь механізм, щоб їм було цікаво. 
 
- Щоб Ви побажали нам, як Центральній Україні, нашому місту, області?
 
- Місту і області я побажав би бути активними і долучатись до ГО «Життя без корупції». Тому, слідкуючи за їхньою діяльністю видно, як багато зроблено і вирішено проблем. Не мовчати. Так як в області є багаті чорноземи, то я хотів би ще побажати і далі розвивати аграрну галузь, вдосконалювати її, нарощувати експортний та імпортний потенціал. Кіровоградщина має великий аграрний потенціал. Тому, закликаю ГО «Життя без корупції» максимально звернути увагу на земельні питання, рейдерські захоплення. Ми надамо вам в цьому максимальну підтримку. Давайте об’єднуватись. В єдності сила. 
 
Андрій Вергуленко
Прочитано 2839 раз
    Оцените материал
    (6 голосов)

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

  1. Новое
  2. Популярное
  3. Случайное

Архив Материалов

« Январь 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31        

Кого Вы хотели бы видеть следующим мэром города Кропивницкий?

Интересные Мысли

Краткость есть душа ума, а многословье — бренные прикрасы. Шекспир У.