Сегодня 15.11.18, Чт 23:06
Чисто

-6°C

Кропивницкий

Чисто

step up logo



Поиск 

Четверг, 25 октября 2018 10:04
ПЕРЕВИБОРНИЦТВО В ЕДЕМІ: КУДИ ДІНУТЬСЯ УКРАЇНСЬКІ ЯБЛУКА

Якби Адам і Єва були українцями й жили у наш час, вони могли би поласувати не одним (фатальним для них) яблучком, а з’їсти, чи то пак понадкусювати цілі гектари фруктових садів. Тим більше, що на долю яблук в Україні припадає 70% від усіх вирощуваних фруктів та ягід в країні. А друга гарна новина у тому, що цьогоріч на яблука – рекордний врожай. Очікується, що за підсумками 2018 року приріст обсягу валового збору яблук в Україні становитиме до 15%. Ну чім ми не Едем?

А, власне, тим, що навіть в раю, яким могла б бути Україна, ми примудряємося утворити пекло. Принаймні, яблучне. Річ у тім, що восени 2018-го дрібні фермерські господарства, які займаються вирощуванням яблук, залишають врожаї в садах, оскільки за нинішніх цін таке виробництво для них є збитковим. І підуть золотисті чи червонобокі плоди на поталу птаству чи свійським тваринам, якщо останні до них доберуться. Несправедливо? Ще б пак. Господарі доглядали за садом, витрачалися на нього, але у підсумку не те, що не заробили на своєму продукті, а навіть не вийшли «в нуль».

Відтак у жовтні представники невеликих господарств (1-5 гектарів) повідомили про припинення збирання десертного яблука пізніх сортів. За оцінками садівників, збирання яблука обходиться в 0,03 доларів/кг. Якщо додати до цього вартість доставки на переробку, то тільки ці дві статті витрат будуть приблизно рівні виручці, котру ще потрібно буде чекати кілька місяців, оскільки заводи не відразу виплачують гроші за здане яблуко.

Отож, врожай бодай частково пропаде. І це при тому, що українське яблуко чекають в Індії. Цього року, окрім рясних садів, має місце ще дещо, а саме те, що українські садівники отримали право експорту яблук на ринок Індії за умови дотримання встановлених фітосанітарних умов. Чим це цінне для нас? Передусім тим, що Індія може повністю замінити російський ринок збуту, який був основним для українських яблук до 2014 року.

Крім того, відкриття індійського ринку призведе до необхідності покращення технології вирощування і зберігання, що не потрібно для російського ринку, адже транспортування до Індії займає близько місяця. Експерти кажуть, що новий напрям експорту також призведе до розвитку морської логістики фруктів та дещо розбавить одноманітність поставок до Індії, котрі досі здебільшого складалися із зернових культур. Та й загалом, «яблучне» співробітництво пожвавить товарообіг між країнами.

Щоправда, слова стосовно морської логістики виглядають як теоретизування – це щоб не казати «як мрії про нездійсненне». У нас складно дотранспортувати яблука з пункту «А» у пункт «Б», які знаходяться в Україні, а про Індію годі й казати. Втім, ця ремарка стосується, звісно, дрібних та частини середніх фермерських господарств. У таких господарств відсутні холодильники для зберігання фруктів, а продати яблуко як свіжий фрукт (навіть по будь-якій ціні) не завжди можливо.

Можна, звичайно, продати яблуко на концентрат, однак ціна на рівні 0,04 доларів/кг з доставкою на завод, на думку фермерів, не покриває витрати на збирання врожаю та транспортування його до переробного підприємства. «Свого» ж власного переробного заводу дрібний фермер, певна річ, не має. А отже, вихід для нього лишається один – згноїти плоди, махнувши на них рукою.

Власне, яблука – лише один з дуже типових прикладів. Пару років тому як ніколи вродили помідори, з якими була та ж сама – «яблучна» – історія: що не змогли продати, викинули на смітник, бо це було дешевше та простіше, аніж тарабанити свій продукт на переробне підприємство, аби там українські помідори перетворили на томатний сік чи пасту. Що ж стосується оптових покупців, то вони пропонували фермерам такі копійчані ціни, які робили збирання врожаю зовсім нерентабельним.

Натомість взимку – замість поласувати своїм помідорчиком – українці купувати імпорт з Туреччини чи південної Європи. Ось так ми й господарюємо з року в рік. Інакше, тобто краще та продуктивніше, працювати не навчилися й, напевно, вже не навчимося. А якщо й навчимося, то відстанемо від решти світу на десятиліття, якщо не на віка. Звідки такий песимізм, спитаєте ви?

А песимізм, власне, з Сан-Франциско, де навчилися вирощувати у біореакторах справжнє м’ясо з… курячого пір’я. Цим займається така собі компанія Just, котра розробила технологію, завдяки якій протягом двох діб на світ з’являється справжнє м’ясо – не соя чи інша вегетаріанська підробка.

«Буває, роблять яйця, морозиво або масло з рослин, а ми робимо м’ясо із м’яса. Просто для цього не потрібно вбивати тварину», – пояснює керівник компанії Джош Тетрік. Клітини беруть із пір’я курей, яких вирощують на фермі неподалік від лабораторії. Клітини вирощують у біореакторі на спеціальній матриці, яка формує потрібну текстуру. Журналісти BBC вже продегустували нагетси зі штучного м’яса і заявили, що воно смакує точнісінько як курка. Лише смак є м’якішим.

Коли я читаю такі повідомлення, то маю прикре відчуття, що живу десь на загумінках цивілізації. Десь у світі вже не застановляються над питанням, що первинне – курка чи яйця, там творять і яйця, і кур, можна сказати, з нічого.

І бідкаються лише на те, що курятина з пір’я надто дорого коштує. А от якби здешевити процес виготовлення штучного м’яса, то можна було б нагодувати ним всіх бідних та голодних й вирішити проблему збільшення населення на Землі. А ще й нейтралізувати глобальні зміни клімату та забруднення середовища, одним із головних чинників яких є тваринництво. Плюс, на додачу до всього, вирішити етичну проблему вбивства тварин.

Ось чим живе зараз цивілізований світ. В Україні ж «вбивають» яблука, не переймаючись тим, скільки на світі злиденних верств, які багато чого віддали би за шматок свіжезірваного соковитого плоду. Нам не до високих технологій – тут би знайти фіру, котра довезе врожай до переробного пункту. Так й котиться наше колесо – по-українськи неквапно – доки інші країни будуть біореактори та почуваються деміургами.

Невже наше місце так завжди й буде «позаді планєти всєй»?..
 

 Михайло Поживанов

Громадський та політичний діяч
Прочитано 1683 раз
    Оцените материал
    (3 голосов)
Другие материалы в этой категории:

Комментарии  

0 #1 profile8893 02.11.2018 15:09
Need cheap hosting? Try webhosting1st, just $10 for an year.

https://freaknic-classic.com/images/photos/1143/231/d3d1b81aeeb4e5f10b3256e6.jpg
Цитировать

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

  1. Новое
  2. Популярное
  3. Случайное

Архив Материалов

« Ноябрь 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30    

Кого Вы хотели бы видеть следующим мэром города Кропивницкий?

Интересные Мысли

Ошибка: Нет статей для вывода на экран