Сегодня 20.02.18, Вт 19:09
Облачно

-2°C

Кировоград

Облачно

step up logo



Поиск 

Среда, 24 января 2018 14:22
АНАТОЛІЙ КАРЕТНИЙ: ПРО ВИСОЦЬКОГО І НЕ ТІЛЬКИ

Завтра весь культурний світ відзначає ювілейний пам’ятний День народження видатного поета, актора, композитора та гуманіста  Володимира Висоцького. Недивно, що інтернетом вже близько тижня посилено тиражують  спогади про цього неймовірного Артиста з великої літери,  цитують його вірші, постять вирізки із кінострічок.

 

 

 

До речі, і в Кропивницькому є поет, який давно захоплюється життям та творчістю цією видатної людини, та присвятив Володимиру Висоцькому  чимало власних віршів у кількох авторських збірках.

Знайомтеся: Анатолій Дмитрович Каретний. Він народився 14 квітня 1953 року в селі Крупське, Кіровоградська область. Вперше вірші Анатолія Каретного надрукували  в армійській газеті в 1972 році під час проходження служби в групі радянських військ в Німеччині. Окрім того, він був членом славетної літературної студії “Сівач”, якою керували відомі поети Валерій Гончаренко та Володимир Базилевський.

Анатолій Дмитрович - автор 5 поетичних збірок.

Поезія Анатолія Каретного - це своєрідний щоденник душі поета, у якому інтимна лірика ілюструється хвилюючими спогадами, палкими монологами і роздумами про вічну загадку кохання.


 

        

 

 

Посвящается Владимиру Высоцкому

Последняя осень (триптих)

В каждом человеке солнце -

только дайте ему светить.

Сократ

 

I

На Ваганьковском осень.

Дождь с утра моросит,

Будто шепотом просит

Нам грехи отпустить.

На Ваганьковском время

Не имеет цены.

Здесь огромной поэмой

Спят России сыны.

На Ваганьковском осень.

Воздух горький, как дым,

И вопросы, вопросы…

Что ж ты так… молодым?

 

ІІ

Кто сказал вам, что умер поэт?

Над Ваганьковским осень кричала…

А гитара его за спиной

В первый раз ничего не сказала.

Может, кони устали бежать,

Может,сам он зашел помолиться…

Кто сказал вам, что умер поэт?

Нет! Поэт - как на дереве листья,

Опадают, чтоб вновь появиться.

Кто сказал вам, что умер поэт?

С ним вчера до утра говорили.

И была удивительной ночь -

Пролетела, как боль по России.

Над Ваганьковским осень молчала.

И гитара за его спиной

В первый раз ничего не сказала.

 

ІІІ

Эх! Куда же вы. кони, летели

Сквозь метели и едкую пыль?..

Опоздать, видно, вы не успели

И упали, как ветер, в ковыль.

Ох! Последняя осень поэта -

Ты была в его жизни,была…

И последняя песня, что спета,

И весна, что безумно цвела!

Ах! Куда же вы, кони летели,

Воронные его скакуны?..

Опустела земля, опустела.

Видно, снятся ей вещие сны…


 

Орієнтири й уподобання Анатолія Каретного до певної міри визначаються його присвятами. Книжка “Гравитация любви” в цілому присвячена  світлій пам’яті  про його батька й матір, які відійшли у вічність. Через те вірші звучать, як своєрідна сповідь, явна чи уявна, перед найроднішими людьми. Може, звідси йдуть відкритість, незахищеність ліричного героя, готовність робити добро, захищати красу, звеличувати жінку, кохану.

Кожен, хто прочитає творчість Анатолія Каретного, дістане справжню естетичну насолоду, поспілкується з людиною, котру, здається, добре знав і несподівано по-новому відкрив для себе.

 

Аліна Маркіна
Прочитано 2933 раз
    Оцените материал
    (13 голосов)

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

  1. Новое
  2. Популярное
  3. Случайное

Архив Материалов

« Февраль 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28        

Кого Вы хотели бы видеть следующим мэром города Кропивницкий?

Интересные Мысли

С помощью больших денег больше людей продано, чем куплено. Фрэнсис Бэкон