Сегодня 15.12.18, Сб 4:03
Облачно

-2°C

Кропивницкий

Облачно

step up logo



Поиск 

Среда, 28 ноября 2018 07:37
КІНО - ЦЕ МАЛЕНЬКЕ ЖИТТЯ: УПЕВНЕНІ КРОКИ ДИТЯЧОЇ СТУДІЇ, ЯКА СТАЛА ПРИВАТНОЮ.

Дитяча телестудія "КУ-РАЖ" існувала у Кіровограді з 2000 року. Її на громадських засадах створило творчий тандем ентузіастів: Володимир Крутоус та Наталія Устименко. Упродовж 17 років вони випускали на обласному телебаченні дитячі телепрограми, у яких журналістами та ведучими працювали студійці "КУ-РАЖу". Одночасно знімали і фільми, розраховані на телевізійний формат. Але після реорганізації обласного телебачення у суспільне потреба в дитячих телепрограмах несподівано зникла. Журналістам, які залишилися без роботи, довелося самостійно заробляти на життя. З квітня 2018 року, після відокремлення від суспільного телебачення, до назви студії додалася приставка "кіно". Тепер студія має назву Дитяча кіно-теле-студія "КУ-РАЖ". З обома її керівниками, Володимиром та Наталкою, ми говорили про життя студії в її новому статусі та про фільми, які там успішно знімають.

 - Володимир:Задум створити групу дітей, які були б навчені основам телевізійних професій, у нас з Наталкою виник ще на початку 21-го століття. Оскільки тоді ми вели два телевізійні проекти "Засинайка" та "Кукарача", то з'явилася потреба набрати дітей молодшого і середнього віку. Вони підростали разом з розвитком студії. За цей час через неї пройшло більше 200 дітей. Зазвичай ми навчали близько 30-35 дітей одночасно. Близько 30 дітей приходять до нас і зараз.

- Наталія:Я пишу сценарії фільмів, працюю з дітьми, займаюся монтажем, як оператор сама стою за камерою. Заняття ми проводимо у друзів, які надають "КУ-РАЖу" приміщення. Якщо у людей виникає бажання зв'язатися з нами, вони можуть зателефонувати за номерами: (066)033-68-87або (095) 024-53-64.

- Чому саме ви навчаєте дітей у студії?

-Володимир: Як у справжній родині,у нас є певний розподіл обов'язків. Маленькими дітьми, з 6 до 11 років, займаюся я, а більш дорослими, починаючи з 5 класу, – Наталка. В першу чергу ми викладаємо акторську майстерність. Також вчимо дітей вмінню виразно і вільно говорити перед камерою. На подальших етапах навчання ця дисципліна називається «техніка екранного мовлення». Також навчаємо вигадувати історії, тобто розповідаємо, як правильно складати історії та казки. Сам я дуже люблю казки і знаю, що діти мають дуже хорошу фантазію. Але для того, щоб створилася казка, з цією фантазію потрібно ще попрацювати.

- Що дає дітям складання казок?

- Володимир: По-перше, вміння організувати свої думки. Також - вміння спілкуватися. Тому що у процесі навчання діти інсценують придумані ними казки, показують їх рухами. В цьому проявляється їхнє вміння бути режисерами та акторами. Оскільки першими глядачами цих творів є їхні однолітки, вони виступають в ролі безпристрасного журі.

На наступних етапах навчання діти вчаться ставити правильні запитання. Тут є певні елементи журналістики. Найголовніше те, що вони спілкуються одне з одним. Тобто хоч на час занять відриваються від своїх мобільних телефонів та Інтернету.

- Наталія: Я веду дві групи дітей, умовно Другу і Третю. Друга – це школярі з 6-го по 8-й класи, а старша – з 9-го по 11-й. На цих етапах заняття стають складнішими. Зокрема, діти вивчають техніку екранного мовлення. Це дуже складний предмет, він не такий цікавий, як акторство, і вимагає певних зусиль. Якщо ти не можеш розмовляти в кадрі та донести до глядача свою думку, то з тебе не вийде класного ведучого або актора.

Ми також викладаємо основи журналістики. Ми не ставимо собі за мету, щоб всі діти стали журналістами, хоча багато наших учнів таки обирають журналістський шлях. Серед наших випускників також вже є режисери.

Залучаємо ми і сторонніх викладачів. Наприклад, для такого предмету як блогінг. Також є викладачі операторської майстерності, журналістики, основ кіногриму та написання сценарію. Вони проводять із студійцями окремі майстер-класи.

- Який у вас розпорядок занять?  

- Наталія:Заняття у кожній групі проходять тричі на тиждень. У молодшій – протягом години, а старші займаються по півтори. І в суботу дві години тривають заняття з акторської майстерності.

- Володимир:Ми вирішили, що в суботу будуть збиратися усі, і молодші, і старші групи. Протягом цього часу вони грають і спілкуються, щоб створилося спільне для всіх відчуття великої родини, де є молодші та старші. До речі, нерідко буває, що рідні брати і сестри вчаться у наших різних вікових групах. І нам дуже приємно, що наші колишні вихованці з першого випуску, цього року теж привели до нас своїх дітей.

- Скільки коштує таке навчання?

- Володимир:Оскільки зараз наша студія є приватним підприємством, то місячна плата за навчання становить 500 грн. Але якщо у нас навчаються кілька дітей з однієї родини, то їх навчання є дешевшим. Певні знижки ми також робимо для дітей з багатодітних родин. Загалом кошти йдуть на оренду приміщень, податки та оплату праці викладачів і фахівців, які проводять майстер-класи.

- Чи існує можливість у нашому місті збільшити кількість дітей, яких ви навчаєте?

- Наталія:Кількість учнів ми плануємо поступово нарощувати. Але не за рахунок збільшення дітей у групах, а за рахунок збільшення кількості самих груп. Тоді завантаження викладачів буде більшим або зросте їхня чисельність. Ми вважаємо, що у навчальній групі не може бути більше 10-12 учнів.

- Володимир:Якщо в групі більша кількість дітей, то викладач не має змоги приділити усім їм належну увагу. Звісно, не можна казати, що наше навчання є суперґрунтовним. Але ми і не ставимо перед собою такого завдання. По-перше, нам хочеться, щоб дітям було цікаво. А по-друге, ми прагнемо, щоб діти таки одержали у нас певні навики, які змогли б застосувати в подальшому дорослому житті.

- Наталія:Потрібно побачити, до чого саме дитина має більший хист. І на цю кнопку слід частіше натискати. Одна дитина класно пише, інша класний актор, у когось дуже добре виходить брати інтерв'ю. У кожного потрібно знайти його сильну сторону і починати її розвивати.

- Тобто творча дитина, приходячи до вас, визначає до чого саме має більше здібностей. І це допомагає її обрати вірний шлях у житті.

- Володимир:Звичайно. Всі наші учні одержать певні основи тих дисциплін, які ми викладаємо. Але у кожного завжди є якості, якими він наділений краще за інших. Скажімо, у нас є діти з ч

удовими організаторськими здібностями. З них можуть вийти хороші режисери. Або, наприклад, виявляємо просто суперових гримерів. Чи операторів.

- Наталія:Коли ми знімаємо навчальні фільми або записуємо радіопрограми, то кожен себе в чомусь пробує. Зняли, подивилися на екрані, розібрали помилки. Тоді стає зрозуміло, хто до чого схильний. Але коли ми входимо у великий проект, знімаючи кіно для глядачів, то спираємось на сильні сторони кожного учня. Є група учнів, яка може допомогти в написанні сценаріїв, є група, яка може організувати зйомку, є ті, хто відповідають за грим, хтось краще знімає камерою. Кожен знаходить себе в тому, що в нього краще виходить.

- Володимир:Але усі вони без винятку спершу пробують себе як актори. Бо всім хочеться хоч трішки прославитись, побачивши себе на екрані. У нас всі потрапляють в кадр. Проте у когось більша роль, а в когось менша. Ми проводимо свій внутрішній кастинг. Коли починаємо знімати фільм, то кожному даємо шматочки сценарію і діти перевіряють себе. Звичайно, акторів на головні ролі обираємо ми. Усі інші теж одержують ролі другого, третього, четвертого плану, буває що й без слів. Наша мета пояснити їм, що головних ролей немає. Усі ролі важливі. Якщо навіть на четвертому плані актори нічого не роблять, то це повний провал.

- Наталія:Я працюю з дітьми вже 20 років і бачу, чим відрізняються вихованці першого покоління "КУ-РАЖу" від другого, третього або четвертого. Бачу, як вони змінюються. І ми маємо змінюватися разом з ними. Зараз діти мають одну спільну проблему - вони не здатні бути однією командою. Адже теперішнє виховання дуже сприяє розвитку саме індивідуальності. А кіно – це команда, тут потрібно всі яскраві особистості зібрати докупи і змусити їх спільно працювати заради єдиної мети. Лише через деякий час діти починають розуміти, що хтось з них кращий у читанні текстів, хтось у монтажі, і що саме цю роботу їм слід довірити. Тому наше головне завдання як педагогів - навчити дітей працювати у команді, зробити їх більш адаптованими до соціуму.  

- Зйомка на студії кінофільмів - це не тільки частина навчального процесу, але й досить сильна приваба для дітей. То скільки ж фільмів ви створили?

- Володимир:З 2000 року ми зняли 5-6 повнометражних фільмів, і дуже багато   короткометражних. Нами також створені два мюзикли. Нещодавно, 18 листопада, в обласному ДЮЦ відбулася прем'єра нового повнометражного фільму "Дві Червоні. Вежа. Zет". З повнометражок раніше ми зняли фільми "Біла карта", У чужій шкірі" та "Недосказана легенда" (спільний проект із кіностудією "Барва").

Знімальний процес йде постійно. Звісно, влітку знімати краще. Але у нас було кілька проектів, зокрема фільм "Напиши листа Миколаю", який ми знімали взимку, саме до новорічних свят.

- Наталія:Ми зняли багато телевізійних короткометражок, які відзначалися на різних фестивалях. Дипломів та відзнак різних ґатунків маємо більше 80.

- Володимир:Так склалося, що упродовж восьми попередніх років ми не брали участі саме у кінофестивалях. Однак брали участь у кількох престижних фестивалях телевізійних програм, зокрема, "Золоте курча", "Кришталеві джерела", "Дитятко", "Разом" та інших.

- Наталія:Після творчої кінопаузи торік ми їздили на міжнародний одеський кінофестиваль дитячих фільмів Next, де наш короткометражний фільм "Залиш його у парку" отримав перший приз. Тепер повеземо "Дві Червоні. Вежа. Zет". До речі, Громадське дитяче телебачення України вже запросило нас разом з акторами на прем'єруцього фільму у Києві. Тобто поступово налагоджуємо співпрацю з різними студіями.

- Тизер цього фільму справив на мене приємне враження. Як вам вдається знімати кіно досить пристойної якості?

- Наталія: Я знімала фільм на звичайний фотоапарат Canon 650, який належить до напівпрофесійної апаратури. А якість вийшла такою завдяки колористиці та саунддизайну. Я постійно знаходжу різні онлайн курси щодо цього. Навчаюся там з ранку до вечора. Цього разу вперше ми повністю озвучували та тонували фільм у рost-production. Жодного звуку не було записано на знімальному майданчику. Це новий, дуже цікавий досвід. І для мене, і для акторів.

- Володимир:Ми вирішили застосувати технологію Голівуду. Звісно, там витрачають на зйомку кіно величезні суми, але схема залишається схемою. Оскільки ми не маємо коштів на дорогий проект, то намагаємось зробити максимум на тій апаратурі, яку можемо залучити.

- Це ваш найкращий фільм?

- Наталія:Я ще ніколи не була задоволена своєю роботою "на всі сто". Так, у фільмі є багато огріхів. Але я бачу, що кожен наш наступний фільм стає все кращим. У цьому фільмі стався реальний прорив зі звуком. У наступному, сподіваюсь на більш вдалу операторську роботу.

У фільмі "Дві Червоні. Вежа. Zет" всі ролі зіграли студійці "КУ-РАЖу". Єдину дорослу роль виконав Олексій Левандовський. Він класний актор і має дуже кінематографічну зовнішність. Олексій взяв участь вже в четвертому нашому проекті. З ним цікаво працювати, оскільки він дуже харизматичний і вміє взаємодіяти з дітьми.

- Володимир: Обов'язково слід відзначити, що в цьому фільмі ми маємо і два власні саундтреки. Нарешті ми дочекалися того, що наші випускники, вже самостійні та дорослі люди, із задоволенням беруть участь у творчому процесі. Перший саундтрек було написано Ксенією Чекановою, солісткою гурту "Thе SaundАge". Другий зі своїми друзями записала Катерина Устименко, яка також пише музику та вірші й чудово грає на гітарі.

Фільм вийшов майже безбюджетний. Зняти кіно без грошей нам допомогли численні дузі. Наприклад, Світлана Харламова, яка має власну студію "Гримерка", навчила наших дівчат робити кіношний грим. А господиня "BROWBAR" Наталка Горбачова розробила дивовижнийгрим для представників Потойбіччя. У зйомках допомагали Сергій Баранюк та Генадій Зорін. Саме завдяки йому у фільмі є драйв. Михайло Згривець прикрасив фільм комп’ютерною графікою, а завдяки Андрію Бойчуку маємо чудовий рекламний постер. Усім цим людям ми щиро дякуємо!

- До чого ви прагнете?

- Володимир: Дуже хочеться створити кіностудію дитячих фільмів. В Україні їх зараз майже немає. Є багато цікавого матеріалу (від історичного до сучасного), на базі якого можна знімати. Але на дитяче кіно виділяють дуже мало грошей, бо воно приносить малий прибуток. До того ж його складно знімати, адже діти – непрофесійні актори, вони не можуть, як дорослі, швидко налаштуватися на зйомку і бути на знімальному майданчику 10 годин поспіль.

У 2000 році в Україні було більше 200 телестудій, таких як наша. На жаль, багато з них зникло. Водночас у великих містах з'явилися дуже потужні приватні дитячі студії. Вони мають свої великі школи, апаратуру, викладачів. Навіть доступ до ефіру. Ми вважаємо, що і в нашому місті цілком реально створити школу, де основам кіно і телемистецтва будуть навчатися близько 100 дітей. Така студія буде досить самодостатньою і певною мірою зможе самостійно себе забезпечувати. Звісно, ми не виключаємо допомогу з боку спонсорів та меценатів, без якої кропивницькій дитячій студії буде складно жити. Адже специфіка кіно і телепродукту полягає в тому, що все це дуже затратне.

- А чому більшість своїх фільмів ви знімаєте у жанрі фентезі?

- Наталія:Тому що його обирають самі діти. Обрання жанру – єдине, що не залежить він нас, як керівників проекту. Коли ми починаємо великий проект, ми завжди проводимо обговорення в студії. Воно може тривати довго, але все одно вже п'ятий раз поспіль діти обирають фентезі. Зараз воно вийшло драйвовим і пригодницьким. А попереднє (фільм "Біла карта") було дуже містичним. Я думаю, що дітям не вистачає казки. Чогось доброго і надприродного, де б вони відчували себе героями. І неодмінно з щасливим фіналом. До речі, коли дитина грає роль, дуже помітно, чого не вистачає їй в реальності. Наприклад, якщо вона обирає роль сміливого хлопця, відчуваєш, що у неї є якісь приховані страхи. Якщо дівчинка хоче зіграти роль, де вона впевнена у собі або "душа компанії", то я розумію, що їй саме цього не вистачає. Кіно – це маленьке життя, яке ти проживаєш, і воно наче твоїм стає.

              

Бесідував Віталій Ніколаєвський

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Прочитано 2418 раз
    Оцените материал
    (6 голосов)

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

  1. Новое
  2. Популярное
  3. Случайное

Архив Материалов

« Декабрь 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31            

Кого Вы хотели бы видеть следующим мэром города Кропивницкий?

Интересные Мысли

Ошибка: Нет статей для вывода на экран