Сегодня 25.04.19, Чт 22:57
Чисто

-7°C

Кропивницкий

Чисто

step up logo



Поиск 

×

Предупреждение

JUser: :_load: Не удалось загрузить пользователя с ID: 5376
Среда, 07 сентября 2016 11:36
СПОНСОРСЬКА КАРТА КІРОВОГРАДЩИНИ: НОВОАРХАНГЕЛЬСКИЙ ТА МАЛОВИСКІВСЬКІЙ РАЙОНИ
Продовжуємо вивчати концентрацію спонсорської допомоги в районах нашої області. Адже має місце парадокс: хоча Кіровоградська область є аграрною і відповідних підприємств на периферії достатньо - відсоток соціально відповідального бізнесу на загальному фоні, як і раніше, залишається чомусь невисоким. Тобто в умовах, коли об’єм спонсорської підтримки регулюється лише бажанням та рівнем свідомості власника того чи іншого підприємства, частина фермерів та агровиробників залишається байдужими до питань соціального розвитку сіл.
 
В принципі, щодо сіл невеличких, тут навіть вже і не про розвиток йдеться, а безпосередньо про питання їх виживання. Так що наш журналістський марафон триває, і наступна його адреса – Новоархангельський район, село Надлак, місцева загальноосвітня школа І-ІІІ ступеню. Чи помітні сліди спонсорської діяльності в цьому навчальному закладі?
 
Лут Раїса Василівна – завуч Надлацької  ЗОШ І-ІІІ  ст.:
 
- Будівля школи старенька, вона вже потребує ремонту, і взагалі, багато коштів треба вкладати у цю школу. Своїх коштів у нас, звичайно, немає, але нам допомагають наші аграрії.
 Ось ТОВ «Агропрім» буквально перед першим вересня встановили нові вікна на шкільному харчоблоці, тепер діти зможуть обідати та снідати у теплих комфортних умовах. Ще раніше ця сама агрофірма  допомагала нам робити косметичний ремонт у школі. Вони поставили нам вікна і у спортивному залі. Такі, що зберігають тепло. 
 
У нашій школі - 171 учень. Раді констатувати, що у цьому році збільшилась чисельність першокласників. Молоде покоління підростає. Можливо, село трохи відродиться, принаймні надія на це є.
 
 В селах зараз все позакривали, лікарні теж скорочують. Це проблема для всієї країни. А от школа жива – і село  завдяки цьому теж ще живе. 
 
Таким чином, наші аграрії нам дуже допомагають. Хотілось би подякувати генеральному директору ТОВ «Агропрім» Тарасову Сергію Дмитровичу і директору Коровякову Віталію Вікторовичу за їх небайдуже ставлення до підростаючого покоління. Бо це ж наше майбутнє.
 
 Це люди, які мислять масштабно у нашому сучасному світі і чітко  усвідомлюють себе як наші благодійники. Ми дуже їм вдячні за те, що вони вже зробили, і вони ще обіцяють, що протягом місяця поставлять і великі додаткові вікна. І зроблять нам ще двері до харчоблоку.  У нас школа опалюється газом а  це ж дуже дорого. Те, що вони нам зробили –  великий крок до економії енергії. 
 
Маловисківський район. Село Миролюбівка (раніше – село Кіровка).
 
 Наш новий «гід» та коментатор – Ростислав Кирилов,  заступник директора з навчально-виховної роботи  Миролюбівської ЗОШ І-ІІІ ст.  
 
- Я - заступник директора з виховної роботи. Викладаю географію. У мене стаж з 1971 року, у цій школі працюю з 1977 року, коли був призначений директором школи. 
 
Наше село на початку 19-го століття перейменувалося в Миролюбівку. В 1934 село перейменували в Кіровку. У цьому році ми обговорили в селі, подали на Верховну Раду і повернулись до назви Миролюбівка.  Село було дуже велике, до 2-х тис. населення. Зараз проживає приблизно 600 чол. Школа велика, взагалі розрахована на 320 місць. Вона була побудована за кошти колгоспу. Контингент був дуже хороший. Школа випустила 39 медалістів (срібні і золоті медалі) за період середньої школи. Вчителів в середньому було до 20 чол. Зараз їх 15. А дітей зараз 58 чол. В перший клас цього року пішло 3 учнів. На наступний рік повинно піти 8 діток. На найближчі 5 років у нас гарантовано буде поповнення. Тут в селі залишилося багато жителів, кому за 40 років. Є кому дітей народжувати  та виховувати.
 
Проблема в іншому. Зараз йде укрупнення територіальних сільрад до округів. У нас округ – це Хмельове, Хмелівська ЗОШ І-ІІІ ст.  Може, на наступний навчальний рік нас реорганізують , і тоді буде просто «дев’ятилітка» і філія Хмелівської ЗОШ. Як далі буде – зараз невідомо. Можливо, такий варіант, що початкова школа – і дітей  будуть возити. Це на той випадок, коли будуть дороги нормальні, вся інфраструктура дорожня. Бо зараз до Миролюбівки доїхати дуже важко. 
 
У 2009 році була добре  відремонтована дорога у Малу Виску. І за ці роки її розбили. Вантажівки їздять. І після 2009 року вона жодного разу не ремонтувалась. 
 
До цього року ми багато допомоги отримували від підприємства «Агропріма». І телевізор нам вони придбали, і магнітоли, апаратуру різну, мікрофони, і спортінвентар. З ремонтом школи обов’язково допомагали. Частину роботи робимо за кошти батьків, а частину - за кошти підприємства. 
 
І в цьому році були подарунки, на 1 вересня, це вже непорушна традиція.
 
Взагалі, допомоги від «Агропріму» було стільки, що перелічувати доведеться досить довго… 
 
Кошти на фарбу давали. Коридори ремонтували. 
 
Звертаємось за допомогою до свят: свято першого дзвінка, закінчення навчального року, Новий рік. Випадків відмови у допомозі від них не було ніколи. По мірі можливостей завжди допомагають. 
 
Ми фінансуємось за рахунок районного бюджету. Додатково з сільського бюджету йдуть гроші на харчування дітей, на вугілля. Але їх хронічно не вистачає. 
 
У нас в школі є 5 комп’ютерів. Але ж вони фізично і морально зношені – їм по 12 років. До підприємства ми з цього приводу ще не зверталися, але на перспективу це вже плануємо. 
 
У нас директор – молодий, дуже комунікабельний. І він теж буде налагоджувати більш тісний контакт з цим підприємством. 
 
Звичайно, представники місцевого народовладдя, а саме Туніченко Світлана, голова Кіровської сільради – теж долучились до нашої розмови:
 
- Сільській раді ТОВ «Агропрім» допомагає паливно-мастильними матеріалами. Дороги ґрунтові грейдерують час від часу, за необхідністю. 
 
На даному підприємстві працює біля 30 чоловік, здебільшого місцевих, причому в основному це  молодь. 
 
Крім того, всім пайщикам відповідно до договорів видаються безкоштовно тюки, і цукор привозять, і борошно. Персонал підприємства оформив дозвіл в лісництві, і привозили нашим робітникам  дрова,  адже село не газифіковане, і взимку через це проблеми.  Так що, фактично, без допомоги таких соціально відповідальних підприємств, як ТОВ «Агропрім», наше село вже навряд чи б і існувало… 
 
Після цього дводенного журналістського «турне» по районах Кіровоградщини у нас з’явилось чимало тем для роздумів. На чому взагалі тримаються сучасні вітчизняні села, окрім ентузіазму? Чому окрім категорії спонсорів-виробників ніхто не стурбований всерйоз проблемами виживання та соціального розвитку села? І коли зрештою на рівні держави  займуться на високопрофесійному рівні розробкою стратегії євросела? Так що цю дискусію ми ще продовжимо у наступних матеріалах нашого порталу.
 
Артем Каретний
Прочитано 3215 раз
    Оцените материал
    (1 Голосовать)

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

  1. Новое
  2. Популярное
  3. Случайное

Архив Материалов

« Апрель 2019 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30          

Кого Вы хотели бы видеть следующим мэром города Кропивницкий?

Интересные Мысли

Ошибка: Нет статей для вывода на экран