Сегодня 19.09.18, Ср 12:17
Перем. облачность

23°C

Кропивницкий

Перем. облачность

step up logo



Поиск 

Среда, 15 февраля 2017 09:28
НЕЛЯ ЖЕЛАМСЬКА: ЖУРНАЛІСТИКА МАЄ БУТИ ПОКЛИКАННЯМ, СПРАВОЮ, ЯКА ДУЖЕ ПОДОБАЄТЬСЯ
Увірвавшись в інформаційний простір наприкінці минулого року, суспільно-політичний аналітичний журнал Кіровоградщини «PERSONA» вже встиг стати помітним і впізнаваним. Про це свідчать стрічки соцмереж, повідомлення в друкованих та інтернет-виданнях. Хтось не вірив в успіх і робив ставки на те, скільки протримається провінційний глянець на плаву, хтось уже мріяв потрапити на сторінки часопису, а колектив – напружено працював над сюжетно-ідейно-ілюстративно-жанровим наповненням журналу. Про те, як кажуть, що було, що є і чим серце заспокоїться – у контексті «PERSONA» говоримо із шеф-редактором Нелею Желамською.
 
– Пані Нелю, ідеї, як і будь-що в цьому житті, з нізвідки не виникають? Де корені задуму «PERSONA»?
 
– Мати справу з журналом – не нова для мене ніша. Свого часу певний досвід роботи я отримала в кількох місцевих глянцях. Робота в департаменті реклами від менеджера до, згодом, керівника рекламно-інформаційного відділу сформувала в мене чітке уявлення про те, яким має бути справжній глянець, чого категорично він не має містити, над чим слід більше працювати. Основна специфіка полягала в абсолютно самостійному пошуку рекламодавців, розробці підходів до роботи, ексклюзивних пропозицій для кожного індивідуально. Знаю, що потрібно рекламодавцям.
 
Я ідеалістка певною мірою, і скрізь, над чим би не працювала, прагну досконалості. Знаю точно, що без ентузіазму і справжнього вболівання в роботі, будь то інтерв’ю, реклама чи розробка PR-стратегії, не обійтися. А це відбирає дуже багато зусиль і часу. Для роботи над власним проектом довго не лишалося ні першого, ні другого. Проте в кінці 2015 року у зв’язку з вагітністю, фізичний ритм життя трохи сповільнився, з’явилося трохи вільного часу й ідея видавати глянець переросла в чіткий бізнес-проект, який стартував уже через рік після початку роботи над ним.
 
Спонукав до цього кроку і той факт, що медіа-простір Кіровоградщини на якомусь етапі став дещо одноманітним: є газети, сайти, але в них в основному все зводиться до політично-економічних тем, зрідка – соціальних та суспільних. Причиною є, в тому числі, й масова поява так би мовити олігархічної журналістики. І катастрофічно бракує інформації з інших сфер життя. Таке враження, що крім політичних баталій більше нічого цікавого в області не відбувається, а чиновники – це люди, які мають лише роботу і займаються виключно політикою. Останнє стосується більше онлайн-видань. Тому й виникло гостре бажання, або навіть необхідність, зробити такий медіа-продукт, який би давав читачам альтернативу отримувати різносторонню і якісну інформацію, до того ж ще й в естетичному, я б сказала, навіть вишуканому форматі. Мета редакції журналу – розкривати дійсно цікаві теми, показувати багатогранність відомих людей, незважаючи на політичну приналежність наших героїв, місце їхньої роботи чи статус.
 
Основна ідея – розкривати життя успішних людей. Але успішний – не значить багатий. Успішним є вчитель, досягнення якого визнані на всеукраїнському чи міжнародному рівнях. Успішним є лікар, котрий працює «не для галочки», а є новатором. Успішним є підприємець, який власними силами розвиває якусь сферу міста. Успішним можна бути в сім’ї, виховуючи талановитих дітей. Успішними є діти, які попри свій вік докладають титанічних зусиль, займаючись спортом чи навчанням. Саме про таких особистостей ми і пишемо. У нас дуже багато таких людей і їхній досвід вартий того, щоб про нього знали інші.
 
«PERSONA» для тих, хто прагне вдосконалення
 
– Столиця, міста-мільйонники до глянцю звичні. А провінційність обласного центру не лякала тим, що не потягнете? Купівельна спроможність тут, м’яко кажучи, доволі слабка як для елітного видання…
 
– В області немає аналогів такому журналу, а людей, які мають бажання тримати в руках якісне видання, до того ж з ексклюзивним наповненням дуже багато. Те, що Кропивницький відносно провінційне місто не означає, що люди тут живуть гірші, ніж у містах-мільйонниках. «PERSONA» для тих, хто цікавиться життям успішних людей, хто сам має досягнення, хто прагне вдосконалення. Власне, в журналі ми й піднімаємо теми, що допомагають розвиватися. Ми намагаємося надавати читачеві максимум пізнавальної і повчальної інформації. З приводу купівельної спроможності… Друкуємо ми журнал за рахунок розміщення комерційної інформації. А продається він виключно за ціною собівартості. Його купують ті, хто знає, що таке якість. Він випускається у друкарні міжнародного формату на німецькому обладнанні, французькому папері і фарбою, яка не має специфічного для дешевої поліграфії аромату. За цими критеріями «PERSONA» стоїть на одному рівні з журналами «Публичные люди», VOGUE, «Вокруг света», BAZAR, «Новое время», Cosmopolitan… Усі ці журнали друкуються разом з «PERSONA» в одній друкарні.
 
Стосовно рекламодавців – тут трохи інша ситуація. Ще не всі до кінця розуміють, що якісні послуги не можуть дешево коштувати. Власник ресторану, ціни в меню якого навіть за столичними мірками зашкалюють, з гордістю говорить про те, що в його закладі вишуканий дизайн, якісні продукти, кваліфікований персонал і дешевшим меню не буде, але розміщувати іміджеву рекламу в глянці всеукраїнського рівня для нього дорого (посміхається. – Ред.). Але ж у цей ресторан не ходять усі бажаючі, а лише ті, хто розуміють і цінують якість. Цей принцип діє і в нашому журналі – на співпрацю йдуть ті, хто розуміється на якості. До того ж, масова реклама нам не потрібна. Ми шукаємо по одному партнеру з кожного напрямку діяльності. Перевантажувати свого читача рекламою ми не збираємося. Працюватимемо з кращими представниками бізнесу.
 
– Є вже перші два номери. Шлях проб і помилок частково пройдено. Які висновки для себе зробили?
 
– Зрозуміли, що те, що робить команда журналу «PERSONA» – важливий і довгоочікуваний багатьма медіа-продукт. У Кропивницькому його готові сприймати і, як свідчать відгуки, вже встигли полюбити. Маємо зворотній зв'язок. Хтось дякує за роботу, хтось телефонує й пропонує героїв для наших рубрик, хтось бажає співпрацювати. Скажу одне, ми постійно вдосконалюємось. У нас чудова редакційна команда, автори з унікальним вмінням подавати інформацію. Читачі це високо оцінюють. І наразі, мабуть, це для нас – найголовніше. Як сприйматимуть його в інших містах Кіровоградщини побачимо вже в кінці лютого, до цього часу ми плануємо почати реалізовувати його в найбільших райцентрах області.
 
– Як шукаєте героїв публікацій?
 
– Поки що нам навіть не доводиться їх шукати. Є цікаве оточення, є абсолютно випадкові особистості, котрі потрапляють у журнал завдяки проектам та ідеям, які вони реалізовують. Є незвичні пропозиції, що надходять по телефону чи через соцмережі. Хтось хоче потрапити на обкладинку, запитує скільки це коштує. Ми пояснюємо, що обкладинка не продається – персона, яка з’являється на ній – це вибір редакції.
 
– Тобто навіть на особливо вигідні умови ви не пристанете, якщо це не вписується в концепцію видання…
 
– Так, обкладинка – це вибір або пропозиція редакції. Особистість на ній має бути зусібіч цікавою, певною мірою – відомою і успішною. Це основні критерії.
 
– Пані Нелю, ви – за освітою психолог. Ваш фах вам допомагає вибудовувати стосунки з інтерв’юерами?
 
– Звісно, це позитивний і цінний досвід у моєму житті. Іноді досвідчені колеги закидають, що мовляв, освіта журналіста, як мінімум має бути філологічною або близькою… Я ж переконана, що журналістика має бути покликанням, справою, яка дуже подобається. Головне – горіти тим, що ти робиш, а додаткові знання за потреби сьогодні не складно почерпнути. Тому освіта педагога-психолога мені дала набагато більше плюсів, ніж би могла дати інша. А стосунки будувати допомагає не психологія, а звичайна повага і щира зацікавленість по відношенню до співрозмовника. Я вважаю, що в журналістці більше потрібна здорова аналітика, дипломатія і вміння бути об’єктивним. І психологія тут точно ні до чого…
 
– Тобто з малосимпатичною вам по духу людиною ви легко зробите матеріал, якщо це людина успішна?
 
– Абсолютно. Мої особисті переконання не заважають спілкуватися з будь-ким. Інше питання – чи є в цьому спілкуванні потреба й чи стане воно корисним для читача (посміхається. – Ред.). Так сталося, що мені завжди цікаво дізнаватися про різні точки зору і співставляти діаметрально протилежні думки.
 
– Вже анонсовано акцію, беручи участь у якій, можна виграти наручний годинник. Це одноразова акція чи – початок своєрідної традиції, пов’язаної з «PERSONA»?
 
– Ця акція проводиться виключно в соціальних мережах – для підписників сторінки журналу. Подібних акцій на місцевому рівні ніхто, на відміну від міст-мільйонників, не проводить, тому наша аудиторія вельми обережно її сприймає, бо не довіряє, не вірить у те, що дійсно можна, відповівши на якісь запитання, виконавши певні дії – виграти годинник. Але це столична практика, жодного підступу в цьому немає. Просто це щось нове. Так як і наш глянець. Новатором може стати кожен.
 
Ми не робимо штампований гламурний глянець
 
– З ким будемо знайомитися ближче в наступному номері журналу?
 
– Таємниці наступного випуску розкривати не буду. Скажу лише, що в більшій мірі це буде жіночий номер і чоловіки в ньому виступатимуть у ролі експертів. Крім цього, розкриємо тему децентралізації й не тільки. Буде цікаво, будуть нові рубрики, буде родзинка.
 
– Контакт із так би мовити пересічним читачем є? Наскільки враховується його думка? І чи взагалі вона вас цікавить?
 
– Дуже цікавить. Ще коли презентували перший номер, я наголошувала, що відгуки читачів для нас дуже важливі. Причина проста – журнал робиться для них і заради них. Тому важливо знати, про що саме їм цікаво читати. Звісно, скільки людей, стільки й думок. Але ми враховуємо побажання більшості. Найбільше зворотного зв’язку отримуємо через соціальні мережі.
 
– Тобто, кожен охочий може вам порадити тему, ідею, підхід.
 
– Абсолютно. Відкриті наша електронна адреса та телефон редакції. З нами можна і треба контактувати. Ми не робимо штампований гламурний глянець. Ми зачіпаємо немало соціальних аспектів, відкриваємо справді талановитих й ідейних людей.
 
– Як ваші діти, не страждають від того, що мама – мегазайнята людина?
 
– Вони працюють разом зі мною (посміхається. – Ред.). Старший син впізнає рекламу моїх проектів по радіо чи на біл-борді. Іноді навіть підказує, як краще, на його думку, зробити той чи інший макет сторінки. Звісно, що час для них дещо лімітований зараз, але коли відчуваю, що вже бракує уваги, намагаюся додати її. Рятує нас у шаленому ритмі життя бабуся (моя мама).
 
– Серед преси і періодики є взірець до якого прагнете?
 
– Останній рік скуповую всі глянці України, навіть регіональні. Читаю, гортаю, аналізую, відчуваю... Концепція журналу «PERSONA» унікальна, ми не копіюємо і не дублюємо жоден існуючий журнал. Образ видання закріплений особистим баченням і відпрацьований творчою командою.
 
– І насамкінець. Тираж вашої мрії. Яким він має бути?
 
– Я не ставлю за мету мати величезні тиражі. На сьогодні ми стартували з тиражу в три тисячі і це оптимально для нас у найближчі кілька місяців. Звісно, що з виходом на область тираж збільшиться. Але він не розрахований на масову аудиторію. Поки що ми мріємо про постійного читача, який цінуватиме якість і з нетерпінням очікуватиме наступного номера.
 
– Залишається лише побажати, щоб ви знайшли свого вдячного, вірного читача і щоб вам особисто та всьому творчому колективу робота приносила масу задоволення.
 
– Дякую.
 
Спілкувалася Лариса Романюк
 
zpu.kr.ua
Прочитано 2081 раз
    Оцените материал
    (3 голосов)

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

  1. Новое
  2. Популярное
  3. Случайное

Архив Материалов

« Сентябрь 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30

Кого Вы хотели бы видеть следующим мэром города Кропивницкий?

Интересные Мысли

Ошибка: Нет статей для вывода на экран