Сегодня 16.01.18, Вт 21:07
Снег

-6°C

Кировоград

Снег

step up logo



Поиск 

Вторник, 07 марта 2017 08:20
МАТЕРИНСТВО ПІД ЗАГРОЗОЮ
Бути матір’ю — ось у чому слава та найдорогоцінніша прикраса жінки. Ці слова Мартіна Лютера Кінга якнайкраще передають суть жіночої місії — продовжувати людський рід. На жаль, сучасним молодим жінкам усе тяжче виносити й народити бодай одну здорову дитину, в той час як наші прабабусі благополучно приводили у світ по десять і більше немовлят. Така тенденція викликає тривогу в медиків і громадськості в різних країнах світу, в тому числі й в Україні.
 
Тривожна статистика
 
За даними дослідження «Сім’я і діти», здійсненого Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи, 16,9% опитаних українок дітородного віку однією з основних перепон до народження бажаної кількості дітей назвали проблеми зі здоров’ям. У більшості випадків (а це понад 70%) здоров’я вагітних та немовлят залежить від низьких статків.
 
Вже сьогодні кожна десята родина у нашій країні не може або не хоче мати дітей. Надалі цей відсоток буде збільшуватись. А якщо зважити на те, що на сході третій рік триває збройний конфлікт, яким охоплено декілька мільйонів людей, прогнози на майбутнє української нації виглядають більше ніж песимістично. — Найбільше занепокоєння викликає відсутність державної підтримки сфери репродуктивного здоров’я в Україні. Програма «Репродуктивне здоров’я нації», яка діяла з 2006 по 2015 роки, вже скінчилася, а нова так і не затверджена Верховною Радою. Відтак безпечне материнство та дитинство наших співвітчизників опинились під реальною загрозою,
— розповіла керівниця проекту «Репродуктивне здоров’я в Україні» Олена Панченко під час зустрічі з кропивницькими журналістами у Прес–клубі реформ.
 
Провідні фахівці Кіровоградщини, які опікуються проблемами жіночого здоров’я та планування сім’ї, б’ють на сполох: чи зможе держава у найближчі п’ять років гарантувати своїм громадянам безпечне материнство та дитинство?
 
Що криється за цифрами
 
Кіровоградській області «пощастило» розташуватися на родовищах урану, і підвищений радіаційний фон разом з екологічними, економічними та іншими чинниками суттєво впливає на здоров’я мешканців. Наш регіон здавна хронічно плівся у хвості загальнонаціонального рейтингу репродуктивного здоров’я. За це кіровоградських чиновників ледь не на кожній нараді у Києві гріли і в хвіст, і в гриву. Але докорінно змінити ситуацію допомогла не критика, а державна програма «Репродуктивне здоров’я нації на період до 2015 року». Вона була розроблена та затверджена в 2006 році, коли рівень материнської та малюкової смертності набув загрозливих масштабів. Кожна область створила свою регіональну програму, яка відображала місцеві особливості та мала на меті наблизити умови для народження здорових дітей до світових стандартів. Не секрет, що кілька років тому в районних та, чого там гріха таїти, навіть в обласних лікарнях чимало пологів закінчувалось фатально. І не тому, що лікарі не вміли чи не хотіли допомогти породіллям, а через елементарний брак сучасного устаткування та медикаментів. Ще у 2011 році управління охорони здоров’я облдержадміністрації оприлюднило інформацію: показник дитячої смертності на Кіровоградщині стабільно тримається на рівні 10,64% — 13,14% (на 1000 народжених живими). Взагалі, статистика — річ бездушна, вона не передає розпачу осиротілих сімей. Того року трагедії трапилися в шести районах області: в Новоукраїнському та Маловисківському районах померло по дев’ятеро немовлят, в Ульянівському — семеро, Голованівському — п’ятеро, Компаніївському та Онуфріївському — по четверо. Ситуація ставала дедалі складнішою, і змінити її могли лише кардинальні кроки.
 
Щастя з випробуванням
 
Кропивничанам Ірині Козаковій та Володимиру Копаню пощастило: Гоподь подарував їм донечку. Але поява маленької Улянки, окрім радості, принесла в їхню сім’ю ще й тяжкі випробування. Про те, як родина подолала чорну смугу в своєму житті, розповідає Ірина:
 
— 2016 — 2017 роки видалися для нашої сім’ї багатими на ювілеї.Чоловікове 30–річчя ми святкували із новиною про нашу вагітність, а моє — вже з народженим чудом, яке подарував нам Всевишній. Про скнощі вагітності я можу розповідати довго: п’ять з половиною місяців мене мучили токсикоз, апатія, безсоння.
 
Це призвело до повного морального та фізичного знесилення. Ще більше можу розповідати про болі пологів і післяпологовий період. Та у сто разів гірше було моєму чоловіку. Адже в момент, коли здаєтся, що вже все скінчилось, коли він тримав на руках наш згорточок щастя, мене забрали в реанімацію. А він лишився сам з немовлям на руках, про догляд за яким він чув хіба що краєм вуха на курсах для вагітних. Проте мій Вова впорався! Він не кричав, коли малій треба було замінити підгузки — «На, і зроби їй щось!»; не нервував, коли вона ревіла від голоду, а швидко біг готувати суміш, і навіть сам годував її зі шприца (чого я, до речі, так і не навчилась робити).
 
Нас довго не виписували, і ми встигли познайомитися з усіма з нами післяпологового відділення перинатального центру. І всі вони висловлювали своє захоплення моїм чоловіком, мовляв, такий батько — один на мільйон. Та це я тепер і сама добре знаю! Я щаслива, доля уже подарувала мені найцінніше — материнство і любов коханого, і цього не порівняти із жодними матеріальними благами.
 
Тут народжується життя
 
Історія Ірини – приклад того, як кваліфікована медична допомога вкупі з відповідальністю батьків та підтримкою близьких творить дива. Молодій жінці пощастило, що у Кропивницькому є перинатальний центрІІІ рівня. Це перший в Україні заклад, який відкрився у 2012 році на базі обласної лікарні, і де за підтримки держави поєднались сучасні медичні технології та найкращий вітчизняний досвід допомоги породіллям. Можна по-різному ставитися до «злочинної влади», яка підтримала цей проект, але факт залишається фактом: відкриття перинатального центру суттєво вплинуло на демографічну ситуацію в регіоні. Буквально за пару років показник материнської смертності зменшився на 62,8%.
 
Таких центрів, як у Кіровограді, було створено 12 по всій Україні: у Рівному, Житомирі, Києві, Тернополі, Ужгороді, Хмельницькому, Полтаві, Харкові, Дніпрі, Донецьку та Луганську. За час їх існування народилося понад 30 тисяч дітей – стільки, скільки людей живе у невеликому місті. На жаль, через воєнні дії на сході країни два найбільш крупних перинатальних центри – Донецький та Луганський – припинили своє існування. 
 
Але, попри появу нових можливостей для налагодження репродуктивного здоров’я, проблеми лишаються й сьогодні. Материнська смертність в Україні у два з половиною рази вище, ніж у країнах ЄС, смертність дітей до року – удвічі.
 
– Існують різні аспекти складнощів протікання вагітності, - пояснює завідувачка Кіровоградським обласним перинатальним центром Тетяна Мітєва. – Деякі пов’язані зі станом мами ще до настання вагітності. Це так звані екстрагенітальні патології, викликані захворюваннями серця, печінки, нирок, нервової системи тощо. Є хронічні проблеми, які впливають на перебіг вагітності, протікання пологів і післяпологовий період. Частина ускладнень виникає у зв’язку з самою вагітністю. Наприклад, патологічне розташування плаценти загрожує здоров’ю і навіть життю жінки, оскільки має високий ризик кровотечі. Часто трапляються неправильне розташування плоду, проблеми з виношуванням та передчасне народження дітей з численними ускладненнями.  
 
Тетяна Мітєва зазначає, що майже чверть від усієї кількості пологів, які приймають у перинатальному центрі, - передчасні.
 
– Передчасно народжені діти, або «поспішайки», як називають їх лікарі, є повноцінними членами суспільства, які ростуть здоровими, активними і щасливими. Щороку, завдячуючи професійності фахівців нашого центру, 150-170 таких діток з'являється на світ. Найстаршим з них, народженим у перший рік функціонування закладу, сьогодні вже по 4 роки, - каже вона.
 
Медики навчилися максимально продовжувати вагітність, яка за інших обставин могла б передчасно перерватися. Дитинка дозріває в природніх умовах материнського організму у 85% випадків, які мали б закінчитися передчасними пологами. Це серйозні досягнення.
 
Коли малюк народжується передчасно, та ще й з критично низькою масою тіла (до 1 кг і більше), йому забезпечують професійний догляд та реабілітацію в палатах інтенсивної терапії. Звісно, це потребує чималих фізичних і матеріальних ресурсів, і раніше держава брала на себе левову частку витрат.
 
– Незважаючи на те, що дія державної програми «Репродуктивне здоров’я нації» скінчилася ще позаторік, нам поки що вдається справлятися з ситуацією, - продовжує пані Тетяна. - До відкриття перинатального центру виживаємість глибоко недоношених дітей із вагою до 1 кг становила 23 відсотки, після відкриття – 73. Це наша гордість з одного боку, а з іншого – величезні проблеми й завдання, які можемо виконати лише ми. 
 
У 2015 році в Україні працювала серйозна міжнародна комісія по вивченню ведення критичних випадків, пов’язаних з ризиком для життя (перебігання вагітності й пологів з найвищим ступенем ризику). До її складу входили представники Фонду народонаселення ООН в Україні, Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я, Міністерства охорони здоров’я. Комісія визнала Кіровоградський перинатальний центр кращим в Україні, а в 2016 році знову підтвердила цей статус.
 
Особлива гордість колективу – унікальна операція в пацієнтки з неправильною локалізацією плаценти. Зазвичай таке втручання закінчувалось сильними кровотечами. Команда на чолі з Тетяною Мітєвою зберегла життя і, найголовніше, здорову матку жінки, а значить, подарувала можливість народжувати в майбутньому. Таких операцій у світі – одиниці, їх, як правило, практикують лише окремі клініки. Тепер досвідом проведення унікальних хірургічних втручань кропивничани діляться з українськими колегами.
 
Знання – сила
 
На жаль, далеко не завжди все залежить від медиків. Під час відвідин Кіровоградського перинатального центру я спостерігала прикру картину. Молоді жінки, яким до пологів лишилися лічені дні, преспокійно стояли на вулиці зі склянкою кави й сигаретою в руках…
 
– А чого хвилюватися? У мене все нормально, - відповіла одна з них, коли я запитала, чи не страшно труїти нікотином ненароджену дитину.
 
Шкода, що потім, коли виникають ускладнення, такі горе-матусі звинувачують не себе, а лікарів. До речі, у лікарні на кожному кроці розклеєні плакати про шкідливість паління…
 
– На жаль, незважаючи на активну роз’яснювальну роботу, ще не всі жінки відповідально ставляться до свого здоров’я, - розповідає керівник проекту «Здоров’я жінок Кіровоградщини» Ольга Гріднєва. – У нас можуть бути висококласні лікарі, але проблеми залишатимуться, доки люди ігноруватимуть такі важливі речі.
 
Ольга та її колеги Анна Горобцова та Світлана Приймак проводять тренінги з репродуктивного здоров’я в школах, бібліотеках, технікумах та вишах. У Кропивницькому четвертий рік працює Клініка, дружня до дітей та молоді. Тут, не розголошуючи імен та прізвищ, можна пройти обстеження, отримати консультацію фахівців, довірити їм свої інтимні таємниці. Пацієнтами зазвичай стають студенти, учні шкіл та професійно-технічних училищ, молоді робітники.
 
– Зазвичай молоді люди не можуть звернутися з такими проблемами до своїх батьків, але працівникам клініки довіряють і навіть звертаються до них знову, - зазначає головний лікар Обласного центру планування сім’ї та репродукції людини Валентина Чирва. – Водночас ми фіксуємо близько півтори тисячі небажаних вагітностей на рік. А ще ж існують інфекції, що передаються статевим шляхом, в тому числі ВІЛ та СНІД, і їх щороку більшає. Молодих людей треба навчати елементарним правилам користування контрацептивами, щоб уберегти від патологій та ризиків, пов’язаних із хаотичними сексуальними стосунками. 
 
Втім, Кіровоградщина має унікальний досвід співпраці медиків, громадських організацій та журналістів у такому важливому напрямку як репродуктивне здоров’я. Авторитетні фахівці-практики завжди готові відповісти на найскладніші запитання й під час прес-конференцій, і в особистому спілкуванні з журналістами. Репродуктивне здоров’я стало «фішкою» нашої області: однойменна група у Фейсбук налічує більше тисячі учасників, логотипи кампанії друкуються на футболках та соціальній рекламі, навіть інтелектуальні змагання «Що? Де? Коли?» присвячені цій темі. А ще активісти разом із партнерами спільнокоштом видали календар «Леді Єлисаветграда» - чудовий проект, який показує красу й чарівність Жінки.
Про все це розповіла на підсумковій конференції в Києві «Діяльність програми USAID. Здоров’я жінок України: отриманий досвід на вплив на громадське здоров’я» Вікторія Талашкевич, керівник Прес-клубу реформ.
 
– Справді, певними нашими напрацюваннями можна пишатися, - каже Вікторія. – Ми налагодили співпрацю всіх учасників обласної програми «Здоров’я жінок»: лікарів, працівників мас-медіа, лідерів громадської думки, молоді. А коли зусилля поєднуються, діє ефект синергії – з більш потужним результатом. Тема репродуктивного здоров’я постійно обговорюється на радіо, телебаченні, друкованих та Інтернет-ЗМІ.
 
«Іноді мені здається, що всі ЗМІ Кіровоградщини тільки й пишуть про репродуктивне здоров’я та планування сім’ї», - жартує перша заступниця гендиректора обласної телерадіокомпанії Олена Кваша. Але я переконана: це прекрасно, що самі жінки відстоюють право людини на продовження життя. Адже репродуктивне здоров’я – це не просто слова. Це впевненість у завтрашньому дні.
 
Людмила Макей
Прочитано 1473 раз
    Оцените материал
    (1 Голосовать)

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

  1. Новое
  2. Популярное
  3. Случайное

Архив Материалов

« Январь 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31        

Кого Вы хотели бы видеть следующим мэром города Кропивницкий?

Интересные Мысли

Мы не для того живем, чтобы есть, а едим для того, что бы жить. Сократ