Сегодня 20.04.19, Сб 23:17
Чисто

-7°C

Кропивницкий

Чисто

step up logo



Поиск 

×

Предупреждение

JUser: :_load: Не удалось загрузить пользователя с ID: 5376
Четверг, 27 апреля 2017 11:05
«ЧОРНЕ» ФЕРМЕРСТВО: ЯКІ ЗБИТКИ ВОНО НАНОСИТЬ ДЕРЖАВІ ТА ЯК ІЗ НИМ БОРОТИСЬ
 
Цього вівторка в ток-шоу «МИ» на каналі «Кіровоград» підняли надзвичайно важливу й болючу для всієї України тему – «нелегального»  ринку землі і так званого «чорного» фермерства. Тобто, говорили про ті фермерські господарства й одноосібників, які відмовляються працювати в законній площині та сплачувати належні податки. Вони просто ніяк не реєструються, не оформлюють своїх співробітників, не підтверджують документально свої відносини з пайовиками. А держава від цього втрачає колосальні суми коштів.
 
 
 
Учасниками передачі були:
 
1. Сергій Дмитрович Тарасов – заступник голови Всеукраїнської аграрної ради
 
2. Андрій Леонідович Кочерга – голова Новгородківської РДА
 
3. Олександр Володимирович Литвін – голова Асоціації фермерів Новгородківського району
 
4. Людмила Олексіївна Грібеннікова – сільський голова села Володимирівка Знам’янського району
 
5. Олександр Вєсєлов – начальник земельного відділу агрохолдингу «I&U group»
 
6. Хіміч Олена Анатоліївна – начальник відділу з експертизи умов праці управління Держпраці в Кіровоградській області
 
 
А почали діалог із сюжету, підготованого ГО «Життя без корупції» про перевірку інспектором районного управління праці Сергієм Терещенко підприємця Валентина Білого за скаргою про незаконний обробіток землі й неоформлених робітників.
 
Із сюжету було видно, що на підприємстві, яке за інформацією інспектора належить Білому, знаходилось із півдесятка чоловіків у робочому одязі. Проте вони навідріз відмовились зізнаватись, що вони тут працюють. Тоді інспектору довелось попросити допомоги поліції для встановлення осіб цих людей. Але представники правоохоронних органів, які прибули на місце, чомусь взагалі нічого не зробили.
 
Ведучий зауважив, що нібито немає нічого поганого в тому, що хлопці вирішили підзаробити, але одразу навів статистику від Всеукраїнської аграрної ради та Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». За даними організацій, тіньовий сектор ринку зерна в Україні вже досяг 50%, а нелегальний оборот сільськогосподарських земель в цьому році сягне 10-12 мільярдів грн.
 
Спочатку слово надали представнику Держпраці  Олені Анатоліївні, яка зауважила, що проблема нелегально працюючих працівників на сьогодні є основною для її управління й подібні рейди не поодинокі. Такі обстеження проводяться для того, щоб виявити, чи працюють на підприємстві люди та чи є в них трудові договори. Проте  в реальності дуже багато таких працівників не бажають називати своїх прізвищ під час перевірок.
 
«Наша держава турбується про малозабезпечених громадян, про малозабезпечені сім’ї. І якщо людина оформлюється на роботу, офіційно отримує заробітну плату, вона може втратити субсидію, якісь виплати з центра зайнятості. Тому такі працівники, як правило самі не хочуть оформлювати трудові відносини», – зауважила пані Олена.
Після цього ведучий зробив висновок, що якщо в одноосібника не оформлені працівники, то це означає, що й землю він обробляє незаконно, і запитав присутніх, чи дійсно це так, і яка різниця, між одноосібником і легальним підприємством.
 
Відповів на це питання Сергій Тарасов: «Підприємство, яке наймає працівників, в середньому сплачує за гектар 10 доларів – це ЄСВ. І 8,8 доларів – це ПДФО й військовий збір. Наймаючи без оформлення, одноосібник не сплачує до бюджету нічого. Вирощуючи на полях продукцію, наприклад соняшник, при реалізації продукції сплачується в бюджет в середньому від 80 до 100 доларів з гектара. Одноосібник повинен задекларувати свій дохід і утримати з нього 19,5% – це ПДФО й військовий збір. Але це мало хто робить, або декларує мінімальні суми. Різниця з одного гектара складає приблизно 150 доларів».
Сергій Дмитрович додав, що якщо взяти один окремий район, в якому одноосібники обробляють 12 000 гектарів, то виходить, що бюджет недоотримує 1 800 000 доларів податків.
 
Коли ж мова зайшла про конкретних одноосібників на місцях, голова сільської ради сказала, що це дійсно дуже болюче питання, адже ще в минулому році вони сплачували 0,2% від грошової оцінки землі, що складало близько 50 грн. Через це дуже важко було утримувати в належному стані об’єкти соціальної сфери. В цьому році тариф збільшили до 1%. 
«Але ж земельний податок затверджується депутатами сільської ради. І бувають такі моменти, коли депутати сільської ради являються одноосібниками. І в нашій ситуації були підготовлені одноосібники, які прийшли на сесію і однозначно були проти того, щоб земельний податок був піднятий до 1%. І нам навіть з першого разу не вдалося його затвердити», – зауважила Людмила Олексіївна.
 
Проте, вона також додала, що в порівнянні з юридичними особами, те що сплачують одноосібники – це зовсім нічого, навіть із підвищеним відсотком.
 
В свою чергу Сергій Тарасов додав, що 1% для одноосібників – це одиничний випадок і навів приклад, коли новообраний мер одного з райцентрів знизив ставку з 1% до 0,5% тому, що сам є одноосібником. Він також звернув увагу на те, що більшість місцевих депутатів є одноосібниками без соціальної відповідальності й не зацікавленні в зростанні податків для себе самих.
 
Андрій Кочерга також зазначив, що слід розрізняти одноосібників, які дійсно працюють на своїх земельних паях і тих, хто користується необізнаністю населення, заключаючи з ними усні договори на обробіток землі та додав, що ті, хто хотіли легалізуватися, вже давно легалізувались, або ж збираються це зробити. У підтвердження своїх слів він повідомив, що лише за минулий тиждень в його районі оформились 2 фермерських господарства й 10 приватних підприємців. Ведучий поцікавився, як голові РДА вдалось досягнути таких результатів.
 
«Першочергове – це дійсно те, що ти спілкуєшся безпосередньо з живою людиною. Та, хто хоче бачити цілу дорогу, світлу вулицю і водопостачання до свого подвір’я, та це все розуміє й легалізується», – відповів Андрій Леонідович.
Після цього ведучий знову нагадав про величезний обсяг тіньового ринку й мільярди, які втрачає держава та запитав Олександра Вєсєлова про те, як агропідприємствам конкурувати з одноосібниками, які просто можуть платити на руки людям більше.
У відповідь начальник земельного відділу навів інші цифри стосовно землі, яка знаходиться в тіні: «В цілому, станом на 1 січня 2016 року, в Кіровоградській області 240,5 тисяч гектарів землі оброблялось одноосібно. Тенденція йде на збільшення. В порівнянні з 2015 роком ця цифра зросла на 15%».
У відповідь на це ведучий заперечив, що не можна всіх одноосібників відносити до нелегалів, але Олександр Вєсєлов запевнив, що більшість із них саме так і обробляють землю. 
 
Від себе додамо, що якщо згадати попередні слова голови сільради про те, що навіть зареєстровані одноосібники сплачують в рази менше, ніж агрохолдинги   та приклад Сергія Тарасова про різницю в 1 800 000 доларів з 12 000 гектарів землі, то неважко підрахувати, що з 240 000 гектарів бюджет недоотримує 36 000 000 доларів. І це - тільки в нашій області…
 
Крім того, одноосібники, як виявилось, є менш відповідальними, ніж фірми. 
«Мені як сільському голові найбільше болять об’єкти соціальної сфери. Мені дуже часто приходиться звертатись до сільгоспвиробників на своїй  території. От у нас на території є ТОВ «КАУНАС», засновником якого є Тарасов Сергій Дмитрович і Згривець Руслан Федорович. І це, в принципі,  те господарство, яке постійно вирішує питання об’єктів соціальної сфери.
 
 От коли був колгосп, радгосп на території сільської ради, то вони опікувалися всіма об’єктами соціальної сфери. А на сьогоднішній день ця земля поділена між сільгоспвиробником, який працює офіційно і одноосібниками, які уникають сплати, як вони вважають зайвих податків. І коли сільському голові доводиться вирішувати питання навіть на такі елементарні витрати як День захисту дітей, то сільгоспвиробники відчувають свою відповідальність за об’єкти соціальної сфери. Вони ніколи не відмовляють, вони завжди виділяють кошти і на придбання, і на ремонти, і на подарунки дітям. А от коли звертаєшся до одноосібників, вони вважають, що ти просиш для себе особисто», – зауважила пані Людмила.
Вона також додала, що дуже часто від одноосібників можна почути вислови про те, що не потрібно у них нічого просити, бо їм збільшили податок і вони й так сплачують забагато. Хоча, на думку сільського голови, не можна так говорити, адже офіційно зареєстровані підприємства сплачують набагато більше й не відмовляються допомагати.
 
Про це також сказав і Андрій Кочерга, зауваживши, що люди дуже часто чогось вимагають від влади, не бажаючи при цьому нічого віддавати взамін. Голова РДА зауважив, що доводиться пояснювати, що люди сплачують податки не йому, а в першу чергу собі. А вже депутати розподіляють ці кошти на ремонти доріг, об’єктів соціальної сфери тощо. І чим більше люди сплатять податків, тим краще будуть їхні населені пункти.
В продовження теми самоусвідомлення ведучий згадав про соціальні біг-борди проти «чорного фермерства» в центрі Новгородки, розміщені ГО «Життя без корупції», і запитав Андрія Леонідовича, чи звертають люди на них увагу, і чи усвідомлюють вони свою відповідальність, працюючи нелегально.
 
Пан Кочерга нагадав свої попередні слова про те, що бажаючі легалізуватись це вже зробили. Можливо свою роль у цьому відіграла й ця реклама. Разом з тим він звернув увагу на те, що байдужим людям все одно, є плакати чи немає. Якщо вони вирішили працювати нелегально, то будуть це робити й надалі.
 
Як підсумок, можна констатувати, що державної політики, спрямованої на вирішення цієї проблеми в принципі немає. Тому й виникли передумови для зростання тіньового сектору. Мінімум, що робиться – це приймаються спроби блокувати вирощену тіньовиками продукцію при експорті в портах. Але це нічого не змінює, адже таким чином карають невинних, тобто трейдерів, які легально придбали зерно й отримали від продавця всі необхідні документи. Вони не слідчий орган, щоб проводити розслідування у відношенні кожної партії. Ті ж, хто займається махінаціями, залишаються безкарними й продовжують розвивати свій тіньовий бізнес.
 
«Щоб вирішити цю проблему, ми розробили законопроект, який встановлює мінімальну суму податку на доходи фізичних осіб і єдиний соціальний внесок, який повинен сплачуватись із кожного гектара. Це законопроект 5225. Його підтримали всі провідні аграрні асоціації, народні депутати та члени аграрного комітету. Адже у нас як буває: доки проблема не стала масштабною, її не бачать. Зараз її побачать. Ми донесли до Міністерства фінансів: «Ось де ваші гроші». У нас згорнули програму по онкохворим, розумієте? А це зовсім інші гроші. Або 100 мільйонів не вистачило переселенцям. А тут - мільярди!», – наголосив Сергій Тарасов.
І дійсно, поки про проблему мовчать, її ніхто не побачить. Підтвердженням тому є розміри тіньового сектору в агробізнесі України. Ми маємо сумніви, що якби про цю проблему знали всі й не давали владі її прикривати, незаконний оборот досягнув би таких небачених масштабів. Разом із тим, ГО «Життя без корупції» сподівається, що цей ефір стане відправною точкою у справжніх змінах і відкриють нарешті очі владі на проблему, яка може зруйнувати країну.
 
Андрій Вергуленко
 
 
Прочитано 4054 раз
    Оцените материал
    (4 голосов)

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

  1. Новое
  2. Популярное
  3. Случайное

Архив Материалов

« Апрель 2019 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30          

Кого Вы хотели бы видеть следующим мэром города Кропивницкий?

Интересные Мысли

Ошибка: Нет статей для вывода на экран