Сегодня 21.07.18, Сб 5:23
Mostly Sunny

30°C

Кропивницкий

Mostly Sunny

step up logo



Поиск 

Четверг, 14 декабря 2017 14:27
КРОПИВНИЦЬКИЙ: ЯК ВТІКТИ ЗА КОРДОН І ЧОМУ ВАРТО ПОВЕРНУТИСЯ

За статистикою, лише 28% студентів за все життя виїжджали за кордон. Не потрібно ніяким чином доводити те, що це погано для формування їхнього майбутнього. Менше половини з них вірить, що їм вдасться подорожувати іншими країнами світу.

26 років Україна незалежна, але нас досі жахають тим, що подорожі - це неймовірно дорого, небезпечно та дуже виснажливо. Ось таке стереотипне мислення заважає молоді познайомитися зі світом, адже насправді це абсолютно реально. І сьогодні ми познайомимо вас із людьми, які не витрачали тисячі доларів для того, щоб побачити світ. І якість подорожей від цього аж ніяк не постраждала.

Не забуваємо про те, що саме зараз, в студентські роки, є чудова можливість без шкоди для себе, гаманця та родини поїздити світом. Поки є аж два місяці відпочинку влітку, то потрібно ловити цей неймовірний шанс та їхати, адже з кожним роком біля свого дому нас тримає все більше речей: сім'я, робота, обов'язки перед будь-ким. Потрібно навчатися не лише в університеті, а й в дорозі, адже кожна подорож - це великий урок, під час якого можна познайомитися з новими людьми, обставинами і винести це у свій унікальний життєвий досвід.

Той, хто не хоче провести 5 років університету сумно, стукає в кожні двері та шукає можливості для розкриття свого потенціалу. І таких можливостей дуже багато. Зараз в Україні є купа програм, спільнот та організацій, де сама молоді допомагає іншим подорожувати за кордоном. Наприклад, програми обмінів студентами, міжнародні стажування, участь у семінарах та конференціях, туристичні походи та, звісно, автостоп. Саме ці можливості реальні та доступні кожному. Люди, які подорожували бюджетним методом живуть у нас в місті. І ми пропонуємо вам із ними познайомитися.

Обережно! Ця підбірка інтерв'ю може зламати ваші стереотипи та змінити погляди на життя.

У першому випуску ми познайомимо вас із двома хлопцями, які їздили різними способами, але отримали чимало життєвого досвіду, корисних навичок та готові поділитися ними з вами. Поїхали.

 

Автостоп як філософія життя

За своє життя Вадим Хрипливий автостопом проїхав близько 18 тисяч кілометрів. Кожна подорож для нього - це ще одна можливість познайомитися з унікальними людьми та досягти своєї цілі.

- У будь-які подорожі потрібно закладати мету: що ти хочеш від неї отримати. Просто їздити, щось бачити, але не вкладати туди цілі - то це просто безглуздо. Людина не отримає задоволення. Коли почав більше цікавитися автостопом, дивитися відео, то зрозумів, що гроші -лише один з методів подорожей. Це просто папірці, ресурс для певного виду подорожей. У Білорусі ми поміняли свої гроші і отримали 250 тисяч, а в метро телефон коштував мільйон шістсот, то цінність грошей зменшилася. Для подорожей людина повинна мати мінімальну базу знань про погоду + не боятися, що машини не зупинятимуться. Просто собі треба поставити мету - сьогодні проїхати 300 км. Ти можеш проїхати і 400, і 200, але головне те, що ти почав це робити. Спочатку краще спробувати дістатися на невелику відстань, а потім спробувати поїхати за кордон.

Основний принцип автостопу в тому, що ти подорожуєш і спілкуєшся з людьми тієї країни. Ти бачиш їхній менталітет і погляди. Спілкуєшся абсолютно з різними людьми, починаючи від простого працівника до бізнесмена або мільйонера. Цінності, які бачить ця людина, ти будеш приміряти на себе, відштовхуватися від його життєвого досвіду, аналізувати, чому він саме так думає. Хоч і кажуть, що сімейні люди однакові і тут, і там, але у них закладені зовсім різні поняття і відносини до друзів, до роботи, до оточення. Тобі стає легше внести в своє життя корективи в плані відносин, прищепити свою особливість. Можна взяти модель чужої країни, якщо тобі вона сподобалася, і прищепити до себе.

 

Перший мій масштабний виїзд був за полярне коло, щоб побачити північне сяйво. 3000 км тільки в одну сторону. Ми перетнули дві країни: три тижні подорожі - це дуже насичено-контрастний досвід. Під кінець аж набридло, хотілося додому. Ти витрачаєш колосальну кількість енергії, адже буває, що не спиш і по дві доби.

 

Суть в тому, що ти зустрічаєш людей, які дійсно тобі потрібні, які тобі допоможуть, підкажуть. Дадуть ту можливість, яку за гроші ти не отримаєш.


 

Стереотипи. А раптом зупиниться погана людина? Погана людина автоматом не зупиниться, тому що вона погана. А ось якщо мені зупиниться там хтось, а він хоче мені недобре зробити? Він автоматично не зупиниться, він проїде. Ті люди, які хочуть тебе підвезти, то вони тебе і підвезуть. Не будуть шукати корисливі цілі.

 

Трохи про правила. Найперше, ти повинен виглядати як автостопер: рюкзак, світлий одяг, куртка, волосся в косі, без макіяжу.

 

Чого варто боятися на дорозі?

Особливо нічого такого немає, якщо до автостопу правильно готуватися. Не бійтеся, що будете довго чекати машину, у автостоперів є правило - чим довше стоїш, тим далі ти їдеш. Ти можеш боятися дощу. Якщо людина не завбачливо не взяла дощовик, то можна промокнути і автоматично шанс підвезення падає. Головне - це дотримуватися правил, щоб нічого не боятися.

 

Припустимо, через місяць ти плануєш поїхати до Варшави автостопом. Ось що людині потрібно підготувати?

 

Візу або закордонний паспорт. Потрібно знайти і забронювати житло, щоб тебе пропустили на кордоні. Якщо ти збираєшся їхати автостопом, то ти повинен передбачити в усьому бюджетний варіант, мінімальні витрати грошей. Також потрібно зайти на сайт коучсерфінга і подивитися коучів за своїм маршрутом. Звичайно, потрібно розпланувати те, як ти будеш рухатися, і в який час де будеш. Потрібно списатися з тією людиною, попроситися, щоб він тебе прийняв.

 

Коли я їздив у Грузію, то одного разу підвозив дуже цікавий чоловік. Я займався соціонікою, а він - психосоматикою. Ми з ним їхали близько години, і ми на тлі цієї психології з ним так заговорилися, що ця година пролетіла, як одна хвилина. Він уже зупинився, нам в різні боки потрібно було, і ми ще хвилин п'ять сиділи говорили. Це було дуже круто. У кожного свої емоції, свої історії. У нас дуже сходилися погляди на різні життєві теми, в унісон говорили. Ми ніколи більше не зустрінемося.

Ти бачиш різні моделі життя, цінності і можеш їх порівнювати. Ти вибираєш все краще для себе.  Подорожі автостопом так і відбуваються: на спілкуванні, побачити якусь модель, дізнатися менталітет. Якщо ви хочете дізнатися про місто, то я рекомендую не просто ходити по всіх місцях, а використовувати коучсерфінг, тому що люди, які там живуть, порадять, куди краще потрапити і що побачити.

Мені автостоп дав навички спілкування, ти розширюєш кругозір і потім відчуваєш, як потрібно будувати спілкування з людьми, як ставити правильні питання, давати правильні питання, тобто відповідати те, що людина хоче чути.

Міжнародні можливості навчання та волонтерства


Олександр Олександров відвідав 8 країн світу. Кожна подорож не спустошувала його гаманець. Він просто користувався всіма можливостями для того, щоб побачити світ.


- Мій досвід подорожей ділиться аж на три частини:

1. Це спортивні туристичні походи - велосипедні та пішохідні. Я бував таким чином не в багатьох країнах, все поки що в планах. З велосипедом я завантажуюсь в потяг до Одеси, там виходжу та їду в Молдову, по Молдові катаюся і повертаюся назад. Бюджет поїздки: 1000 гривень на три дні разом із вином.

2. Участь у міжнародних тренінгах, семінарах. У цьому може взяти участь будь-хто, є різні міжнародні програми обмінів. Потрібно брати участь у різних заходах всеукраїнського рівня чи місцевого і подавати свої заявки на участь в таких заходах. Мені доводилося побувати у Білорусі на семінарі по гендерній рівності у складі української делегації. Також я бував у Швейцарії на зборах європейської скаутської групи. Я член однієї із скаутських організацій в Україні, і от мене від неї делегували у складі нашої команди, адже збиралися представники різних скаутських об’єднань Європи.

3. Участь у міжнарожних молодіжних обмінах та таборах. За цією програмою мені довелося побувати в Німеччині на таборі "Будинки на деревах", там де збиралися учасники різних скаутських груп. Там були люди з багатьох країн, і ми вчилися будувати будинки на деревах. У них ми спали і вчилися робити це правильно. Тепер передаємо нашим вихованцям в Україні.

У 2014 році я 4 місяці провів у Канаді в дитячому таборі на березі Тихого океану. Кожного року від України один волонтер проходить відбір і їде по міжнародній програмі обміну в Канаду, там знайомиться з досвідом міжнародних молодіжних організацій. Вчиться працювати з іншими вожатими з різних країн світу. Також набирається досвіду, вчить мову і не тільки англійську, тому що там так багато інших націй. Це проходило відносно бюджетно, тому що з мого боку це були витрати хіба що на трансфер Україною та на візові витрати. У деяких випадках мені покривали частину візи, а інколи покривають 100% транспортування. На Канаду я витратив близько 150 доларів. А там давали 50 доларів кишенькових грошей в тиждень, яких мені вистачало на морозиво та пересування по містечку.

Молодіжний обмін в Німеччині в 2015 році, місто Обергов. Я був керівником студентської делегації з 8 людей. Там з'їхалися представники 8 країн Європи, і був культурний обмін. Кожен вечір був присвячений кожній країні, готувалися різні страви, танцювали народні танці, одягали національний одяг, а темою обміну було графіті - воно проходило червоною ниткою через все зібрання. Ми малювали величезне графіті на всю стіну, яка після цього стала прикрашати стіну готелю, де ми були.

Де я знаходжу ці можливості? У Кропивницькому діє філіал всеукраїнської ГО "YMCA", і я членом цієї організації. Більшість моїх поїздок відбулася через неї. Також є волонтерський ресурсний центр ГУРТ, який публікує всі ці можливості. Інколи там випадають заявки, що можна взяти участь в міжнародному обміні і поволонтерити десь за кордоном у якомусь молодіжному центрі або інтернаті. Це все відносно дешево.

Мені це дало навички адаптації, мови, психологічної стійкості, тому що дуже важко перебувати далеко від дому, але от це відкриває світ. Тим паче  цікаво дізнатися, як люди живуть в інших країнах. Деякі краще, я деякі - навпаки. Тоді багато речей починаєш розуміти. У деяких дійсно серйозні проблеми: голод, відсутність деяких ресурсів, мала площа для життя та інше. Це все відкриває світ та відкриває очі як на переваги, так і на проблеми інших країн та людей.

Також у мене тепер є контакти людей, з якими познайомився і з деякими я досі підтримую теплі стосунки і можливо колись в майбутньому з зустрінуся десь в Україні чи за кордоном.


Кожен шукає цікаві можливості для себе. Їх, як виявилося, може бути набагато більше, ніж здавалося. Кожен, хто дійсно поставить перед собою мету - зможе досягнути цього.


Аліна Маркіна
 
 
 
Прочитано 1975 раз
    Оцените материал
    (1 Голосовать)

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

  1. Новое
  2. Популярное
  3. Случайное

Архив Материалов

« Июль 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          

Кого Вы хотели бы видеть следующим мэром города Кропивницкий?

Интересные Мысли

Борьбу с коррупцией надо начинать с самого верха. Ли Ю