Сегодня 28.01.20, Вт 0:15
Чисто

-7°C

Кропивницкий

Чисто

step up logo



Поиск 

×

Предупреждение

JUser: :_load: Не удалось загрузить пользователя с ID: 5376
Понедельник, 25 мая 2015 12:58
МИСТЕЦТВО В УМОВАХ ВІЙНИ

Нещодавно на порталі ми анонсували продовження циклу інтерв»ю про тенденції розвитку культури та про підводне каміння у цьому процесі. Сьогодні  запропонуємо пару-трійку гострих запитань  Миколі Кравченко, директору Кіровоградської філармонії.

 

— Концертний сезон, що добігає кінця, видався складним. Передусім у зв’язку з тим, що в Україні триває війна, і змінилося саме сприйняття ролі культури в такий період.

— Одні кажуть, що треба пережити цей важкий час, концентруватися  і робити свою справу попри все. Інші наполягають на тому, що зараз не до мистецтва. Я категорично проти такої думки, бо вона розхолоджує, завдає шкоди ідейної, психологічної та емоційної. Згадаємо історію: першого лютого 1944 року, менше ніж через місяць після визволення Кіровограда від нацистів, наказом обласного відділу мистецтв у нашому місті відновили концертно-естрадне бюро, яке вже 19 червня, згідно з наказом Управління справами мистецтв при Раднаркомі УРСР, рішенням виконкому обласної ради та наказом обласного відділу мистецтв, було реформоване в обласну державну філармонію. Тоді від філармонії не відмахнулися, бо розуміли, що мистецтво в тяжкий час не лише потрібне, а й необхідне для людей, змучених війною і розрухою. А 1953 року розпочали будувати її нове приміщення. Тоді не дозволяли зводити щось нове, можна було лише відбудовувати поруйноване. Та під виглядом відбудови тодішнє обласне керівництво дало зелене світло будівництву приміщення нашої чудової філармонії. І тепер вона — одна з найкращих в Україні і щодо матеріально-технічного забезпечення, і щодо акустики, і щодо результатів роботи — за рейтингом Міністерства культури України, складеним минулого року.

— Чи вистоїть філармонія з таким минулим  тепер?

— Нинішний сезон складний. Половину, а то й більше концертних заходів ми проводимо в сільській місцевості. А протягом нинішнього року в районах помінялося майже все керівництво. То когось ще не призначили, то когось звільнили, то готують подання. Слава богу, що поступово все стає на свої місця і що партнерство з керівниками районів потроху налагоджуємо. Хоча варто сказати, що люди прийшли нові, і вони починають не з культури і не з мистецтва. Та це за нинішніх обставин є цілком зрозумілим.

Однак усупереч усім перепонам філармонія проводить заплановані концерти, і я переконаний, що ми виконаємо виробничо-фінансовий план. Філармонія не так і багато заробляє, але це більше мільйона гривень протягом концертного сезону.

— Якісь нові акценти у темах сьогодні є?

— Найблагодатніша зараз для нас тема — це заходи для дітей. Ми привозимо в села, райцентри, селища області наші три колективи, а саме камерний оркестр «Концертино», ансамбль народної та сучасної музики «Єлисавет-ретро» і академічний театр музики, пісні і танцю «Зоряни», а також солістів-співаків. Програми виступів постійно змінюємо, усі колективи останнім часом оновили половину свого репертуару. Це — і воєнна тематика, і патріотичне виховання. І от із цими концертами проводимо гастрольні тури по всій області. Але не лише для дітей, а й для дорослого глядача.

Протягом нинішнього концертного сезону провели тридцять різноманітних заходів для воїнів АТО — і у філармонії, і у військових частинах, і в обласному госпіталі, і на центральній площі Кіровограда, коли зустрічали спецпризначенців. До того ж у зоні АТО вже більше як півроку служить технік з обслуговування філармонії старшина Павло Тихонов, його та родину Павла ми всіляко підтримуємо. І уніформу допомогли придбати, і теплогенератор, і все інше, що він потребував.

Коли проводимо благодійні концерти, то завжди виставляємо скриньку на пожертви для бійців на сході країни. Таким чином протягом сезону зібрали більше 60 тисяч гривень для наших вояків. Якби кожна організація хоча б таку суму передала військовим на їхні потреби або ж придбала для них найнеобхідніше, то це було б дуже суттєвою допомогою армії. Хоча зрозуміло, що це завдання насамперед держави, а не волонтерів. Але й волонтери не можуть стояти осторонь, коли на країну напав ворог.

—  Нинішній концертний сезон – на яку оцінку відпрацьовано?

— В травні  у філармонії тривав традиційний, уже вісімнадцятий, Всеукраїнський фестиваль камерної та симфонічної музики «Травневі музичні зустрічі», концерти якого проходять також у районних центрах області. Цей фестиваль дійсно авторитетний, виступити на ньому завжди багато охочих з усієї України. Хоча цьогоріч він був скромнішим, аніж у попередні роки, адже кошти нині потрібні не лише на проведення культурних заходів. Рятує певна спонсорська підтримка - і Вечорів духовної музики «Різдвяні передзвони», і для проведення концертів творчих колективів у селах і районних центрах.  Зрозуміло, що це менші суми, порівняно з минулими роками, але вони дають нам змогу приїздити до людей у глибинку, покривати видатки на пальне. 

Проводимо акцію «Жінкам при надії».Ми його з обласним управлінням охорони здоров’я координуємо, він — для вагітних жінок. На цю камерну зустріч у фойє філармонії збираються п’ять-шість десятків жінок. І не обов’язково, щоб аудиторія була чисельнішою. Це такий собі сеанс музичної терапії від колективів та солістів філармонії й поради психолога й лікаря для вагітних, розповіді лектора-музикознавця. Підбираємо таку музику і таку програму, щоб у душі майбутньої мами панували гармонія і позитивні емоції.

Добре пам’ятаю, як проходили перші «Травневі музичні зустрічі»: я стояв на фасаді, як кажуть, «у червоних чоботях» і особисто зустрічав кожного глядача. Перші концерти ми проводили, коли на сцені було десь так із вісімдесят артистів симфонічного оркестру, а в залі — шістдесят глядачів. А зараз, коли вже минуло майже двадцять років і коли з кожним роком фестиваль набуває все більшої популярності, найменше глядачів на кожному з концертів — чотири або п’ять сотень осіб. Це дуже хороший показник, бо класична музика не передбачає аншлагів, це елітарна музика, яку приходять послухати ті, що розуміються на ній, а таких усюди не надто багато.

— До речі, про елітарність. Деякий час Ви з колегами проводили богемну вечірку «Bon up art». Але в афіші філармонії її вже давно не бачу. Відмовилися від неї?

— Мистецький проект «Bon up art» також проходив у фойє філармонії, як і «Жінкам при надії», але вже як світська вечірка — із шампанським та іншими атрибутами таких заходів. Послухати артистів і поспілкуватися у своєму колі здебільшого приходили банкіри, бізнесмени, підприємці… Ми поки що відмовилися від цього проекту з відомих причин: не до шампанського зараз і не до проведення вечірок, почекаємо.

— У філармонії вже багато років діє її невід’ємна частина — Дитяча філармонія. Яку роль вона виконує і наскільки популярною є?

—   Робота її спрямована на залучення до виступів дитячих музичних і хорових колективів та наших філармонійних колективів і солістів перед дитячою аудиторією.  Протягом концертного сезону ми проводимо близько 400 заходів, з них Дитяча філармонія — більше 150. Окрім нашого приміщення, в основному концерти Дитячої філармонії проходять у школах області, де на нас завжди чекають.

Щоб ви знали, в Україні всього декілька таких філармоній. До нас неодноразово приїздили переймати досвід її роботи. У нас  — близько дванадцяти різнопланових програм. Останнім часом надзвичайно успішним є такий варіант програми Дитячої філармонії: у район їде наш професійний колектив, а тамтешнє освітнє керівництво виставляє два-три своїх найкращих аматорських колективи. На ці спільні концерти приходять і діти, і їхні батьки.

— Якщо говорити про економічний ефект діяльності філармонії, чи є у нас переваги в порівнянні з іншими областями?

— Моя місія як директора філармонії — загальне керівництво, а працює вся команда закладу. В основному це молоді, амбітні, але вже досвідчені люди. Ми робимо важливу й велику справу, і робимо її дуже якісно. І це не перебільшення. Наприклад, у Чернігівському обласному філармонійному центрі нещодавно працювало 350 осіб, а у нас трудяться 106, з яких артистів — 75. Так чернігівці заробляють за концертний сезон 1 млн 500 тисяч гривень, а ми набагато меншим складом не набагато менше — 1 млн 100 тисяч. У Черкаській обласній філармонії — близько 200 осіб, а заробляють вони менше, аніж наша філармонія. Полтавська має близько 200 працівників, а заробляє 500 тисяч. У Херсоні ж узагалі близько 200 тисяч гривень. От і робіть висновки щодо ефективності нашої роботи. Це теж дуже важливий показник, адже ми повинні засвідчити, що намагаємося на свій розвиток заробити якомога більше коштів.

— Раніше філармонія заробляла значну частку грошей за надання концертної зали в оренду на час виступу російським, передусім московським, артистам. Чи охоче кіровоградська публіка тепер іде на українських виконавців (які на сцені нашої філармонії, судячи з афіш, нині часті гості)?

— Як би ми не хотіли цього, але будемо «хворіти» ще довго, у нас ще тривалий час будуть психологічні, емоційні судоми. Протягом багатьох років Москва забирала найкращих виконавців з України. Адже звідси і Доліна, і Крутий, і Сєров, і дует «Академія», і багато інших відомих виконавців. Високого рівня артистів завжди переманювали в Москву. Тож концерти московських артистів були прибутковими (не для філармонії, бо ми брали з них кошти тільки за оренду залу).

У нас, в Україні, теж є хороші виконавці, але чомусь у Кіровограді ні Тіна Кароль, ні Ірина Білик, ні «Піккардійська терція» не збирають повних залів (у цьому концертному сезоні аншлаг був тільки на виступах «95-го кварталу» і Національного балету Грузії «Сухішвілі»). Причинами цього явища є недостатня розкрутка артиста. Важливо те, чи є він на телеекрані, чи пише про нього преса, чи є він на радіо тощо. Для популярності навіть талановитого артиста потрібні піар-акції, щоб поставити його на той рівень, який потім приноситиме йому декілька років чи десятиліть прибуток.

ОТ РЕДАКТОРА: Категорически не согласна со словами Николая Кравченко о том, что знаменитая группа  вокальних исполнителей «Пиккардийская терция» в Кировограде не собирает аншлагов.  Совсем недавно, 13 мая,  их концерт в филармонии был принят кировоградцами «на-ура»:  несмотря на высокие цены билетов, зал был практически полон,  причём гастролёров упорно не отпускали восхищенные зрители  и заставили спеть на бис дважды.

А когда «Пиккардийская терция» исполняла потрясающую украинскую народную песню «Плине кача по тисині», которая после майдана воспринимается как второй национальный гимн,  абсолютно все зрители в зале филармонии встали и прослушали её молча до последних слов, и многие при этом плакали.  Кстати, пан директор присутствовал на этом вечере, но почему-то позволяет себе  не совсем корректные высказываения о почётных гостях нашого города…

Ми пропагуємо українських виконавців, закликаємо підтримувати українське мистецтво, але це не завжди спрацьовує. У глядача є гаманець, і він сам визначає, на який колектив чи виконавця йому піти…

Тож зважаючи на теперішній складний час, нинішній концертний сезон у філармонії видався непоганим і з фінансового боку, і з творчого. І   той факт, що з усієї кількості наших концертів три десятки заходів були не надто святковими, бо пов’язані із загиблими на сході країни вояками,  зробив атмосферу цього сезону особливо незабутньою.

 

Біографічна довідка

Директор Кіровоградської обласної філармонії, Заслужений працівник культури України, Микола Кравченко народився 14 травня 1947 року. Трудову діяльність розпочав 1966 року після закінчення Канівського культурно-освітнього училища методистом з інструментальної музики Жашківського районного будинку культури Черкаської області.З 1971-го по 1976 рік — студент Челябінського державного інституту культури. Після його закінчення з 1976-го по 1979 рік — старший інспектор управління культури Кіровоградського облвиконкому, протягом 1979–1984 років — завідувач відділу культури Кіровоградського райвиконкому. З квітня 1984 року — директор Кіровоградської обласної філармонії.

Юрій ЛІСНИЧЕНКО

Прочитано 1385 раз
    Оцените материал
    (6 голосов)

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Архив Материалов

« Январь 2020 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31    

Кого Вы хотели бы видеть следующим мэром города Кропивницкий?

Интересные Мысли

Ошибка: Нет статей для вывода на экран