Сегодня 25.05.18, Пт 10:21
Перем. облачность

17°C

Кропивницкий

Перем. облачность

step up logo



Поиск 

Четверг, 03 мая 2018 07:28
ВИБОРИ ДО ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД: ЦЕ НЕ МОЖНА ЗАМОВЧУВАТИ

Минула неділя вчергове пройшла під знаком виборів до об’єднаних територіальних громад. Тут би радіти, але "радість з журбою обнялась". Добре, що в країні відбувається децентралізація, але "зроблена" вона доволі неправильно. На себе звертає увагу передусім нерівномірність процесу – здається, що кількість громад, частота проведення виборів та дата їх призначення обрані цілком спонтанно. Але насправді вибори відбуваються передусім там, де лояльна місцева влада береться забезпечити голосування на користь президентської БПП.

Як відомо, заявка на створення об’єднаної територіальної громади надходить до обласної державної адміністрації, а призначення дати виборів перебуває в компетенції ЦВК. При цьому і Центрвиборчком (чий склад ніяк не оновлять), і ОДА з їхніми губернаторами знаходяться здебільшого під жорстким впливом Банкової. Саме тому, вочевидь, достеменно невідомо, скільки саме заявок щодо ОТГ чекають наразі на своє затвердження. "Вікіпедія", що містить окрему статтю, присвячену цій темі, не може вважатися надійним джерелом. А державного ресурсу, де в інтерактивному режимі можна було б черпати подібну інформацію, не існує. Сайт "Децентралізація" фіксує вже створені громади, але не відображує процес їхнього становлення.

Між тим є гострі питання, пов’язані, наприклад, із тим, чому найменше ОТГ на Київщині (лише дев’ять, при цьому вибори проведено тільки у семи громадах), і чому досі не створені територіальні виборчі громади в Бучі та Ірпіні? Хто й навіщо блокує процес? Віце-прем’єр Зубко акцентує лише на досягненнях, до котрих він зараховує (станом на початок 2018-го) створення в Україні 698 ОТГ, які (за підрахунками Зубка) охоплюють 29% населення України. Але урядовець нічого не говорить про те, що лишається за кадром. За моїми ж даними, щонайменше пара сотень заявок на створення громад й проведення виборів "зависає" в очікуванні відповідного рішення.

Чи дочекаються вони його – залежатиме від політичної кон’юнктури. За півтора роки пройдуть вибори парламентські, а за рік – президентські. Демонструвати соціуму електоральні невдачі наміру ніхто не має. Досить й того, що, згідно з останніми опитуваннями, Петро Порошенко опустився в президентському рейтингу до 6 місця, пропустивши вперед не тільки Тимошенко, Гриценка та Бойка, а навіть Вакарчука й Зеленського. Показати провал ще й на місцевих виборах для влади неприпустимо, тож недарма БПП вже ввечері 29 квітня прозвітувала про свій тріумф в ОТГ – тобто там, де перемогу традиційно ділять "Батьківщина" та Аграрна партія.

Однак мова зараз не про підрахунок голосів. Мова про те, що насправді в комфортній та раціонально облаштованій державі місцеві вибори не мали б здіймати такий ажіотаж. Бо про особливий профіт тут не йдеться, як не йдеться й про славу чи заробляння великих бонусів. Робота на місцях – це щоденний копіткий труд по вирішенню значної кількості дрібних завдань. На кшталт прокладання доріжок, проведення освітлення чи ремонту школи. І тільки в Україні такі вибори – це великий "батл", адже на кону два інтереси – земельний ресурс, котрий можна використати з користю для себе, та майданчик для проведення президентських виборів, у контролі над яким зацікавлених ніколи не бракує.

Те, що, по суті, децентралізація в Україні обертається на феодалізацію, закладено тими засадами, на яких ця сама децентралізація відбувається. Річ у тім, що законотворці, не довго думаючи, "відв’язали" так звану децентралізацію від змін до Конституції. Тобто в ідеалі ці два процеси мали б іти паралельно, але на практиці створення об’єднаних територіальних громад обігнало перекроювання Основного закону. Запропонована можливість об’єднання у територіальні громади не тільки сіл, а й селищ та міст, не узгоджується з частиною першою статті 140 Конституції України, згідно з якою територіальною громадою може бути лише "добровільне об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл", котре повинно мати статус адміністративно-територіальної одиниці.

Вся сіль тут у тому, аби структура територіальних громад відповідала системі адміністративно-територіального устрою, а не навпаки. Виправленням ситуації могло б бути ухвалення закону про адміністративно-територіальний устрій, що так і не зроблено дотепер від 1996 року. Закон не ухвалено, як і не внесено зміни до Конституції. Окрема новела – це існування поряд із новими виборними органами "старих" районних адміністрацій, які можуть входити в клінч зі "свіжествореними" громадами. Боротьба за повноваження обіцяє розгорнутися не на жарт, і законодавець жодним чином не подбав про те, аби нівелювати таку можливість.

Власне, вже зараз, після проведених виборів до майже семисот громад, можна казати про те, що чиновницький апарат не скоротився, а навпаки – він тільки зріс. І що в Україні – завеликий відсоток держслужбовців порівняно із тими громадянами, котрі виробляють конкретний продукт чи послугу, що підлягає оподаткуванню та слугує для наповнення державної скарбниці. Замість того, щоб створювати нові робочі місця, в нашій державі штучним чином роздули й без того чималий штат чиновників, котрі "сидять" на бюджеті та отримують звідти зарплату. А об’єднані територіальні громади тим часом перетворюються на організовані злочинні групи, де на чолі стоїть той чи інший впливовий латифундист, сільськогосподарський магнат з депутатським мандатом в кишені або з причетністю до виконавчої влади.

Сприяючи в організації громад, подібний контингент дбає виключно про розширення власного впливу. Вже маючи контроль над райрадами чи райдержадміністрацією, певні політики або політичні сили набувають ще й важіль впливу у вигляді об’єднаної територіальної громади. На прикладі децентралізації в тому розумінні, в якому вона реалізується в Україні, ми маємо відчутну підміну понять. По суті, недільні місцеві вибори з їхнім традиційним підкупом електорату та непрофесійністю виборчих комісій були великою репетицією тих "головних" виборів, котрі пройдуть за рік. Й оцінювати їх варто тільки з точки зору тих небезпек, на які у 2019-му варто звернути особливу увагу Комітету виборців або іншим моніторинговим структурам. Що ж стосується розвитку місцевого самоврядування, то до нього нинішні ОТГ мають насправді дуже сумнівне відношення. 

Прочитано 1689 раз
    Оцените материал
    (1 Голосовать)

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

  1. Новое
  2. Популярное
  3. Случайное

Архив Материалов

« Май 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31      

Кого Вы хотели бы видеть следующим мэром города Кропивницкий?

Интересные Мысли

С помощью больших денег больше людей продано, чем куплено. Фрэнсис Бэкон